"Як щури на кораблі, який тоне". США ввели санкції проти глави МВС Ірану і ще кількох осіб

Санкції, які оголосив Офіс контролю за іноземними активами (OFAC), стосуються:

• Ескандара Момені, міністра внутрішніх справ Ірану, який контролює Сили правопорядку Ісламської Республіки (LEF), його вважають відповідальним за загибель тисяч мирних протестувальників.
• Бабака Мортези Занджані, іранського бізнесмена, який, за інформацією мінфіну, незаконно привласнив мільярди доларів від нафти Ірану й надавав фінансову підтримку Корпусу вартових ісламської революції (IRGC) і проєктам режиму.

"Замість того, щоб будувати успішний Іран, режим вирішив витратити залишки нафтових доходів країни на розроблення ядерної зброї, ракет і терористичних посередників по всьому світу... Міністерство фінансів і далі буде переслідувати іранські мережі й корумповані еліти, які збагачуються коштом іранського народу", – заявив міністр фінансів США Скотт Бессент.

Уперше OFAC додав до санкційного списку дві цифрові біржі, пов'язані із Занджані, які опрацьовували великі обсяги коштів для IRGC, повідомив мінфін.

"Як щури на кораблі, який тоне, режим шалено переказує кошти, вкрадені в іранських сімей, у банки й фінансові установи по всьому світу. Будьте певні, міністерство фінансів США діятиме", – зазначив Бессент.

За повідомленням мінфіну, заходи застосовано на основі кількох виконавчих указів, спрямованих на покарання за порушення прав людини, боротьбу з тероризмом і обмеження діяльності фінансового й нафтового секторів Ірану.

Окрім того, OFAC додав до санкційного списку ще п'ятьох високопосадовців іранських силових структур, серед яких керівники IRGC ті LEF, які відповідають за жорстоке придушення протестів, масові арешти й порушення прав людини.

2025 року OFAC наклав санкції на понад 875 осіб, суден і літаків у межах кампанії економічного тиску на режим.

Контекст:

Масові антиурядові протести в Ірані розпочалися 28 грудня 2025 року на тлі економічних проблем у країні. Хаменеї назвав протестувальників "заколотниками" й закликав до придушення демонстрацій.

Між протестувальниками і правоохоронцями виникли сутички, котрі, як писало Reuters, стали найкривавішими за останні три роки.

2 січня президент Америки Дональд Трамп попередив, що США можуть втрутитися, якщо іранська влада придушить мирні протести. 10 січня іранська армія оголосила про готовність брати участь у придушенні демонстрацій, а генеральний прокурор країни погрожував стратою учасникам протестів. У відповідь того самого дня Трамп підтвердив готовність США надати допомогу, а сенатор від Республіканської партії Ліндсі Грем заявив, що американська підтримка "вже в дорозі".

10 січня WSJ писала, що США обговорюють імовірний удар по Ірану.

Телеканал Iran International 13 січня повідомив, що під час масштабних протестів в Ірані загинуло щонайменше 12 тис. людей, більшість із яких – протягом двох днів насильницького придушення.