Євросоюз порівняв Лукашенка з лідером Венесуели Мадуро
Європейський союз не вважає Олександра Лукашенка законним президентом Білорусі, як і невизнаного лідера Венесуели Ніколаса Мадуро, заявив віцепрезидент Європейської комісії, високий представник Європейського союзу з питань зовнішньої політики і політики безпеки Жозеп Боррель.
Віцепрезидент Європейської комісії, високий представник Європейського союзу (ЄС) із питань зовнішньої політики і політики безпеки Жозеп Боррель в інтерв'ю іспанській газеті El Pais порівняв чинного президента Білорусі Олександра Лукашенка з невизнаним лідером Венесуели Ніколасом Мадуро.
Боррель заявив, що ЄС не визнає Олександра Лукашенка законним президентом і з цього погляду "Мадуро і Лукашенко перебувають в абсолютно однаковій ситуації".
Проте Боррель сказав, що Лукашенко і Мадуро контролюють уряди у своїх країнах, тому з ними потрібно продовжувати діалог та співробітництво.
У Венесуелі триває політична криза. Мадуро, який набрав найбільше голосів на виборах 2018 року, склав присягу президента 10 січня 2019 року. 15 січня підконтрольний опозиції парламент країни визнав Мадуро узурпатором. 23 січня 2019 року голова парламенту Венесуели Хуан Гуайдо оголосив себе виконувачем обов'язків президента країни. Відтоді в країні два керівники. США, більшість країн Латинської Америки і Євросоюзу визнали Гуайдо тимчасовим президентом, Росія висловила підтримку Мадуро.
Із 4-го до 8 серпня в Білорусі тривало дострокове голосування на виборах президента, а 9 серпня відбулося основне. На пост президента балотувалося п'ять кандидатів. 14 серпня ЦВК оголосила остаточні підсумки виборів президента. За офіційними даними, перемогу здобув чинний президент країни Олександр Лукашенко, за якого проголосувало 80,1% виборців. Друге місце з 10,1% голосів посіла опозиційна кандидатка Світлана Тихановська. Решта кандидатів набрала менше ніж 2%. Водночас альтернативні екзитполи засвідчували протилежну картину – упевнену перемогу Тихановської.
Вибори в Білорусі відбувалися без незалежних міжнародних спостерігачів. Після закриття виборчих дільниць 9 серпня в кількох містах почалися протести, які тривають досі. До акцій долучилися трудові колективи найбільших білоруських підприємств. Мітингувальники звинувачують владу у фальсифікаціях і вимагають проведення нових виборів. Для розгону протестувальників силовики застосовували спецзасоби, зокрема в Мінську вони використовували світлошумові гранати, гумові кулі та водомети.
Під час протестів затримали приблизно 7 тис. демонстрантів, сотні дістали травми і поранення. За офіційними даними, загинуло четверо учасників мітингів, проте правозахисники та білоруські ЗМІ повідомляють про більшу кількість жертв. Станом на 18 серпня у СІЗО залишалося 44 людини.
16 серпня в Білорусі відбувся найбільший в історії мітинг – на опозиційну акцію протесту в Мінську, за оцінками білоруських журналістів, вийшло понад 200 тис. осіб
Лукашенко не згоден на умови опозиції, він заявив, що, поки його не вб'ють, інших виборів у країні не буде. Пізніше він говорив, що нові вибори в Білорусі можливі після ухвалення нової конституції.
17 серпня депутати Європарламенту відмовилися визнавати результати виборів президента Білорусі і заявили, що вважають Лукашенка персоною нон ґрата в Євросоюзі.