Європа прискорює реалізацію запасного плану на випадок виходу США з НАТО – WSJ
Європейські посадовці розробляють резервний план, який має на меті забезпечити Європі можливість захищатися з допомогою наявних військових структур НАТО в разі виходу США з Альянсу. Про це 14 квітня поінформувала The Wall Street Journal, посилаючись на джерела.
Реалізація плану набирає обертів після того, як його підтримала Німеччина – країна, яка тривалий час була проти ідеї самостійних дій, пише WSJ.
Посадовці, які працюють над цими планами (їх іноді називають "європейським НАТО"), прагнуть залучити більше європейців до виконання командно-управлінських функцій в Альянсі й доповнити військові ресурси США власними.
Однак, за даними WSJ, ці плани не мають на меті скласти конкуренцію нинішньому Альянсу.
Європейські посадовці прагнуть зберегти стримувальний потенціал щодо Росії, оперативну безперервність і ядерну надійність, навіть якщо Вашингтон виведе війська з Європи або відмовиться прийти їй на допомогу, як погрожував президент Трамп.
Як зазначає газета, протягом десятиліть Німеччина опиралася закликам Франції до посилення європейського суверенітету у сфері оборони, вважаючи за краще зберегти США як головного гаранта безпеки в Європі. За словами співрозмовників WSJ, зараз ситуація змінилася через побоювання канцлера ФРН Фрідріха Мерца щодо надійності США як союзника під час президентства Трампа.
Зміна позиції Німеччини привела до згоди щодо резервного плану серед інших країн, зокрема Великобританії, Франції, Польщі, країн Північної Європи й Канади.
Країни хочуть, зокрема, пришвидшити виробництво в Європі життєво важливого обладнання в галузях, де Європа відстає від США. Минулого місяця Лондон і Париж вже оголосили про спільний проєкт із розроблення малопомітних крилатих ракет і гіперзвукової зброї.
Однак реалізувати план буде "важко", зазначає газета. Уся структура НАТО побудована навколо лідерства США практично на всіх рівнях: від логістики й розвідки до вищого військового командування Альянсу.
Європейці обіймають дедалі більше керівних посад, але їм досі бракує критично важливих можливостей через роки недофінансування й залежності від США.
Особливо серйозною WSJ називає прогалину в розвідці і ядерному стримуванні. Посадовці стверджують, що Європа не зможе швидко замінити американські системи супутникового спостереження й попередження про ракетний напад.
Вихід США з Альянсу потребуватиме схвалення Конгресу, однак глава Білого дому може своїм рішенням вивести війська чи ресурси з Європи або відмовити в підтримці, пояснює ЗМІ.
Контекст:
Трамп в інтерв'ю The Telegraph, яке опублікували 1 квітня, розкритикував НАТО за відмову брати участь у війні проти Ірану. Глава Білого дому назвав Альянс "паперовим тигром". Крім того, державний секретар США Марко Рубіо в ефірі Fox News заявив, що після завершення конфлікту на Близькому Сході Вашингтону доведеться переглянути відносини з НАТО.
8 квітня генеральний секретар Альянсу Марк Рютте після зустрічі з американським лідером зазначив, що Трамп, очевидно, "розчарований" багатьма союзниками по НАТО через недостатню, на його думку, підтримку США й Ізраїлю у війні проти Ірану.
Напруженість між США й НАТО почалася з Гренландії: Трамп прагнув дістати контроль над Гренландією, яку, за його словами, хочуть захопити Китай і країна-агресор РФ. Натомість низка європейських країн скерувала до острова своїх військових і нібито була готова протистояти планам Америки.