Каспаров: Поки при владі Путін, я повертатися до Росії, природно, не збираюся
Каспаров покинув Росію 2013 року, заявивши про переслідування російської влади. Нині він живе у США. 2014 року стало відомо, що Каспаров набув громадянства Хорватії.
В інтерв'ю він розповів, що не здавав російського паспорта, але він у нього прострочений.
"Тому що відновити його можна, лише завітавши до російського консульства. Але якось ця ідея мене не зігріває... Поки при владі Путін, я повертатися до Росії, природно, не збираюся. Це квиток в один бік. А коли в Росії почнуться зміни, то мені не потрібно буде сильно морочитися щодо продовження паспорта. Тобто я ніби російський громадянин так само, як хорватський", – сказав Каспаров.
Політик подякував колишньому прем'єр-міністру, а зараз президенту Хорватії Зорану Милановичу за надання йому та його дружині Дарії Тарасовій хорватського громадянства.
"Я і моя дружина Даша вдячні колишньому прем'єр-міністру, а зараз президенту Хорватії Милановичу, який нам тоді дав можливість отримати європейський паспорт. Це насправді вирішило дуже багато проблем. Тому що я міг опинитися загалом у підвішеному стані. Ставати політичним біженцем було не найкращим варіантом. Мені треба було їздити світом. Для мене це життя. Виступи, лекції... Хорватський паспорт цю проблему вирішив", – сказав Каспаров.
Політик розповів, що із сім'єю проводить частину часу в Хорватії, наприклад, під час пандемії коронавірусу вони жили там 10 місяців.
Гордон запитав у співрозмовника, чи шкодує він, що живе далеко від Росії.
"Ну, це єдина ситуація, у якій я можу щось робити для своєї країни. Тому що в Росії я провів би весь цей час в ув'язненні – на домашньому арешті. У кращому випадку, повторюю. Тут я таки можу зробити багато. І мені здається, що за ці роки мені таки вдалося зруйнувати багато стереотипів, які путінська пропаганда, на жаль, успішно створювала", – зазначив політик.
Інтерв'ю з Каспаровим вийде сьогодні на YouTube-каналі "В гостях у Гордона". Трансляцію розпочнуть о 18.00
Контекст:
Каспаров народився 1963 року в Баку (Азербайджан). Ім'я при народженні – Гаррі Кімович Вайнштейн. 1986 року Каспаров закінчив Педагогічний інститут іноземних мов в Азербайджані. Під час вірменського погрому в Баку 1990 року разом із сім'єю переїхав до Москви.
Займатися шахами почав у сім років. 1980 року став наймолодшим у світі гросмейстером. 1981 року завоював звання чемпіона СРСР із шахів. 1985 року став 13-м чемпіоном світу із шахів. Каспаров п'ять разів захищав звання чемпіона світу, зокрема у матчах проти головного суперника Анатолія Карпова, проте втратив його, зазнавши поразки від Володимира Крамника 2000 року. 2005 року завершив спортивну кар'єру, присвятивши себе літературній та політичній діяльності.
Автор кількох книг, серед яких – серія "Мої великі попередники", що складається з докладних біографій та аналізу партій видатних шахістів минулого, "Зима близько: чому Володимира Путіна й ворогів вільного світу треба зупинити", "Людина і комп'ютер. Погляд у майбутнє".
З початку 1990-х бере активну участь у політичному житті Росії. Є одним із лідерів російської опозиції, багато років критикує політику Путіна. Бере участь у низці опозиційних рухів, зокрема є співзасновником Форуму вільної Росії.