Деякі країни зупинили фінансування агенства ООН щодо допомоги палестинцям. Його співробітників запідозрили у причетності до нападу на Ізраїль

БАПОРстворили для допомоги біженцям війни 1948 року під час заснування Ізраїлю
Фото: depositphotos.com

Низка країн зупинила фінансування агентства ООН щодо допомоги палестинським біженцям (БАПОР) після звинувачень у причетності деяких його співробітників до нападів ХАМАС на Ізраїль 7 жовтня. Про це 27 січня написало агентство Reuters.

Зокрема, припинили фінансування Сполучені Штати, Австралія, Канада, Великобританія, Італія, Нідерланди та Фінляндія.

БАПОР створили для допомоги біженцям під час війни 1948 року при заснуванні Ізраїлю, воно надає послуги у сфері освіти, охорони здоров'я та допомоги палестинцям у Газі, на Західному березі річки Йордан, у Йорданії, Сирії та Лівані. Організація допомагає приблизно двом третинам із 2,3-мільйонного населення сектора Гази.

Відмовляти у фінансуванні агентства країни почали після того, як генеральний комісар БАПОР Філіп Лаццаріні 26 січня заявив, що одержав від Ізраїлю інформацію про ймовірну причетність кількох співробітників агентства до нападів ХАМАС на Ізраїль 7 жовтня.

"Щоб захистити здатність агентства надавати гуманітарну допомогу, я ухвалив рішення негайно розірвати контракти із цими співробітниками і почати розслідування, щоб невідкладно встановити істину. Будь-якого співробітника БАПОР, причетного до терористичних актів, буде притягнуто до відповідальності, зокрема через кримінальне переслідування", – заявив він.

Водночас Лаццаріні не розкрив ані кількості співробітників, ані характеру їхньої ймовірної причетності.

В ООН заявили, що генсек Антоніу Гутерріш "нажаханий цією новиною" і попросив Лаццаріні швидко розслідувати цю справу та забезпечити притягнення до кримінальної відповідальності всіх членів агентства, якщо доведуть їхню причетність до атаки на Ізраїль.

Держдеп США написав, що у причетності до нападу звинуватили 12 співробітників БАПОР. Як зазначає The Guardian, ізраїльська розвідка нібито виявила докази того, що транспортні засоби й об'єкти агентства могли використовувати під час атаки ХАМАС.

Контекст:

7 жовтня 2023 року бойовики ХАМАС здійснили масований ракетний обстріл південних і центральних районів Ізраїлю і вторглися на територію країни. За даними МЗС Ізраїлю станом на 10 листопада, бойовики вбили майже 1,2 тис. ізраїльтян, ще приблизно 240 захопили в заручники.

Ізраїль у відповідь розпочав контртерористичну операцію. Влада Ізраїлю заявляла, що бойові дії триватимуть до повного знищення угруповання ХАМАС.

27 жовтня 2023 року Ізраїль розпочав наземну операцію в секторі Гази.

Уранці 24 листопада почалося перемир'я між Ізраїлем і ХАМАС. Припинення вогню мало тривати чотири дні, але його продовжили до семи днів. Угода передбачала звільнення бойовиками 50 ізраїльських жінок і дітей в обмін на 150 засуджених палестинців. За підсумками кількох обмінів звільнили 110 заручників, зазначив 2 грудня глава міноборони Ізраїлю Йоав Галант, його цитує The Times of Israel.

1 грудня 2023 року армія Ізраїлю звинуватила ХАМАС у порушенні перемир'я й відновила бойові дії в Газі.