Китай повернув свої назви деяким російським містам. Аналітики вважають, що між країнами може відновитися територіальний спір

20–22 березня Сі Цзіньпін був у РФ із державним візитом, він провів переговори з Путіним
Фото: EPA
Китай повернув китайські назви російським містам, приєднаним Російською імперією у ХІХ столітті. Аналітики вважають, що в такий спосіб КНР нагадує Росії про те, що не забула "про величезні території, які вважає історично китайськими". Про це йдеться в матеріалі RFI, опублікованому 21 березня.

Міністерство природних ресурсів КНР 14 лютого опублікувало оновлені правила щодо топоніміки. Перейменування, зокрема, торкнулося восьми міст і територій, які входять до складу сучасної Росії:

  • Владивосток дістав назву Хайшеньвай (海参崴);
  • Уссурійськ Шуанченцзи (双城子);
  • Хабаровськ Болі (力);
  • Благовіщенськ Хайланьпао (海兰泡);
  • о. Сахалін о. Куедао (库页岛);
  • Нерчинськ Нібучу (尼布楚);
  • Ніколаєвськ-на-Амурі Мяоцзе (庙街);
  • Становий хребет хребет Вайсінаньлін (外兴安岭).

"Державні кордони КНР проводять відповідно до стандартного зразка карти, затвердженої та опублікованої Державною радою. Історичні кордони Китаю проводять відповідно до фактичних кордонів на підставі історичних матеріалів", – ідеться у документі.

У такий спосіб Пекін дає зрозуміти Москві, що не забув про ці землі, заявив у коментарі RFI науковець із Китайського інституту Лау при Королівському коледжі Лондона Майкл Діллон.

Взаємозв'язки між Китаєм та Росією наразі "на вістрі ножа", вважає науковець. За його словами, всередині китайського керівництва є конфлікт щодо того, наскільки сильно Пекін має підтримувати президента РФ Володимира Путіна.

У статті йдеться про те, що співпраця президента РФ і лідера КНР може похитнутися через історичний територіальний спір двох країн. Діллон додав, що якщо війна проти України обернеться не найкращим результатом для РФ, Китай може без вагань "струсити пил зі старих територіальних претензій".

Автор зазначив, що Путін у статті, яку опублікував китайський ресурс "Женьмінь жибао" перед візитом китайського лідера Сі Цзіньпіна до Росії, заявив про "партнерство" між Москвою та Пекіном, яке, за його словами, "завжди будувалося на взаємній довірі, повазі до суверенітету та інтересів одне одного".

"Але якщо ви озирнетеся, відносини Китаю та РФ ніколи не були дуже простими", прокоментував Діллон.

Території, які КНР вирішила перейменувати, колись належали Китаю, але за маньчжурської імператорської династії Цин Росія приєднала їх після підписання низки договорів, які в Китаї "вважали нерівноправними", пояснило видання Asia Times.

Загальна протяжність китайсько-російського кордону становить приблизно 4,3 тис. км. Як зазначив "Коммерсантъ", спори навколо демаркації кордону між країнами тривали понад 40 років. Ситуацію вдалося врегулювати лише 2004 року. Тоді, як нагадало видання, відносини Росії та Заходу "почали стрімко псуватися", а як противагу цьому Москва почала активізувати зв'язки з Пекіном. Тоді Путін під час візиту до Китаю підписав додаткову угоду між РФ та КНР про державний кордон на її східній частині, яка врегулювала спірні питання між країнами. Офіційно демаркаційні роботи було завершено 2008 року.

Водночас, як зауважило Asia Times, китайські оглядачі час від часу пишуть статті, у яких нагадують, скільки китайських земель захопили інші країни із середини XIX століття.

Китайський оглядач Оу Ханьцзун написав у колонці на Baijiahao, що Китай втратив 1,7 млн км&³2; території, які зараз є частиною Росії. За його словами, повторне використання китайських назв далекосхідних міст нагадує китайцям про "їхнє бажання повернути втрачені землі".

Контекст:

20 березня Сі Цзіньпін приїхав до РФ із державним візитом, який тривав три дні.

21 березня він провів переговори з Путіним. За підсумками вони заявили, що говорили і про Україну. Путін сказав, що Захід "вирішив воювати з Росією до останнього українця", тому "Росія змушена буде реагувати". За словами Путіна, "Росія та Китай проводять незалежну і самостійну зовнішню політику" і "солідарно" працюють над формуванням "справедливішого і демократичнішого багатополярного світоустрою, який має спиратися на центральну роль ООН, її Ради Безпеки, міжнародне право, цілі та принципи Статуту ООН".

Окрім того, президент РФ і китайський лідер підписали дві спільні заяви. У цих заявах ідеться про "поглиблення відносин всеосяжного партнерства та стратегічної взаємодії РФ і Китаю, які вступають у нову епоху", і про "план розвитку головних напрямів російсько-китайського економічного співробітництва до 2030 року".