Китай у кілька разів збільшив постачання в Росію товарів, необхідних для виготовлення зброї – The Wall Street Journal

The Wall Street Journal пише, що до торгівлі з Росією залучено і приватні, і держпідприємства Китаю
Фото: ЕРА
2022 року, коли Росія відкрито вторглася в Україну і за це дістала посилення міжнародних санкцій, Китай збільшив постачання в цю країну товарів, які можна використовувати для виготовлення зброї. Про це 15 липня повідомив The Wall Street Journal із посиланням на дані китайської митниці.

Американське видання зазначає, що після російської атаки на Україну зріс китайський експорт до Росії мікрочипів та інших електронних компонентів, а також сировини, і це ускладнює зусилля Заходу щодо ізоляції країни-агресора.

Зокрема, постачання мікросхем із Китаю до Росії протягом перших п'яти місяців 2022 року виявилися вдвічі більшими, ніж за аналогічний період 2021 року, а обсяги експорту оксиду алюмінію, який використовують у збройовій та аерокосмічній промисловості, – у 400 разів більші за торішній показник.

The Wall Street Journal пише, що до торгівлі товарами, які потенційно можна використовувати в оборонній промисловості Росії, залучено в Китаї приватні та державні підприємства.

Водночас загальний експорт із Китаю до Росії 2022 року суттєво скоротився через побоювання компаній конфліктів зі США, пояснює американське видання.

Контекст:

За інформацією глобальної бази даних щодо відстеження санкцій Castellum, із кінця лютого на РФ було накладено понад 8,5 тис. обмежень. Загалом від 2014 року, коли РФ окупувала Крим і частину території Донбасу, – більше ніж 11 тис. Тепер Росія – найбільш підсанкційна країна у світі, вона випередила Іран, Сирію та Північну Корею.

Китай вважають стратегічним партнером Росії. 4 лютого, за три тижні до повномасштабного вторгнення РФ, лідери двох країн провели переговори, після яких зробили спільну заяву, виступивши проти розширення НАТО і незалежності Тайваню.

Китай від початку нападу РФ на Україну намагається дотримуватися нейтральної позиції, але прямо не засуджує дій Москви. У Раді безпеки ООН Китай утримався під час голосування за резолюцію, яка засуджує війну. Західні країни намагаються переконати Пекін змінити його позицію щодо українського питання, повідомляли ЗМІ у березні.

13 березня низка американських видань, зокрема The New York Times і Financial Times, повідомила, що Росія звернулася до Китаю з проханням про військову допомогу для продовження війни в Україні. За даними ЗМІ, РФ просила у Пекіна гроші, безпілотники й сухпайки. 12 червня міністр оборони Китаю Вей Фенхе запевнив, що Пекін не допомагав Росії зброєю у війні проти України.

18 березня ймовірну допомогу Китаю Росії обговорили президент США Джо Байден і лідер КНР Сі Цзіньпін під час першої цьогорічної телефонної розмови. "Байден у деталях описав ефект і наслідки того, що трапиться, якщо Китай надасть матеріальну підтримку Росії, коли вона проводить жорстокі атаки на українські міста і мирних жителів", – повідомили в Білому домі. Глава КНР, за даними офіційних китайських ЗМІ, сказав Байдену, що конфронтація та конфлікти не входять ні в чиї інтереси.

Україна запропонувала Китаю стати одним із гарантів її безпеки, повідомив у квітні міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба.

Президент України Володимир Зеленський сказав наприкінці травня, що Україну влаштовує політика невтручання, яку обрав Китай, хоч і "хотілося б мати в порівнянні з Росією перевагу в цих відносинах".

У Держдепартаменті США заявили в середині червня, що попри заяви про нейтральне ставлення до війни в Україні, Китай зробив свій вибір – "усе ще інвестує у тісні відносини з Росією".