КНДР передала в РФ зброї на суму до $5,5 млрд – дослідження

Авторка доповіді оцінила розміри допомоги КНДР Москві
Фото: EPA (архів)

Постачання зброї Північною Кореєю до країни-агресора Росії для використання у війні проти України можуть сягати $5,5 млрд. Про це йдеться в дослідженні німецького Фонду Фрідріха Науманна, яке опублікували 28 жовтня.

У звіті розглядають зміцнення партнерства між Росією й Північною Кореєю на тлі війни Росії проти України. Москва, яка бореться з браком боєприпасів, звернулася до Пхеньяна по військові постачання і, ймовірно, війська, ідеться в дослідженні.

Авторка Олена Гусейнова з Університету іноземних досліджень у Сеулі зазначила, що військова підтримка Північної Кореї – критично важливий своєчасний ресурс для Москви. Вона оцінила розвідувальні звіти, витоки документів і ціни на боєприпаси з попередніх північнокорейських угод із продажу озброєнь. 

У звіті також аналізують імовірне розгортання військ. Авторка зробила висновок, що до 20 тис. північнокорейських солдатів можуть скерувати в Росію.

Окрім своїх безпосередніх військових потреб, Росія прагне посилити свої відносини з Північною Кореєю та потенційне передання військових технологій як інструмент послаблення єдності західних альянсів, зокрема у Східній Азії. Підтримуючи безпеку й дипломатичні виклики для таких країн, як Південна Корея та Японія, Росія прагне змінити геополітичний ландшафт на свою користь, ідеться в дослідженні.

Однак стратегія Росії стикається з кількома обмеженнями. Застаріла й ненадійна зброя Північної Кореї викликає сумніви щодо стійкості угоди про постачання зброї. Окрім того, історія зміни альянсів Пхеньяна робить його непередбачуваним партнером, зазначають у доповіді. Також, посилюючи агресивнішу Північну Корею, Росія ризикує погіршити свої відносини з Китаєм. Поглиблена співпраця Москви з КНДР, зокрема через передання чутливих технологій, може ще більше ізолювати Росію на світовій арені.

Попри ці обмеження, ЄС та його партнери мають вжити заходів для пом'якшення ризиків і негативних наслідків цієї співпраці, що зростає, ідеться в дослідженні. Доповідь рекомендує зміцнити підтримку країн-однодумців в Індо-Тихоокеанському регіоні, щоб вони могли краще протистояти шантажу Росії.

Окрім того, на думку авторки, ЄС має вдосконалити свою стратегію санкцій. До цього може входити суворіший моніторинг торговельних шляхів і фінансів трансакцій, а також співпраця з міжнародними партнерами для усунення наявних лазівок. У звіті також наголошують на важливості залучення Глобального Півдня через дипломатичні контакти та економічні стимули, підкреслюючи негативні наслідки російсько-північнокорейського партнерства для заснованого на правилах порядку та глобальної стабільності.

Контекст:

Перші повідомлення про залучення військ КНДР до участі у війні на боці країни-агресора з'явилися на початку жовтня. Пізніше цю інформацію підтвердили представники української та південнокорейської розвідок. 14 жовтня президент України Володимир Зеленський заявив про вступ Північної Кореї у війну на боці РФ.

ЗМІ писали, що військові інженери з КНДР уже допомагають РФ завдавати ударів балістичними ракетами по Україні. Окрім того, у ГУР повідомляли, що ще 11 тис. північнокорейських військових проходять підготовку на Далекому Сході у РФ і вони будуть готові воювати в Україні вже 1 листопада. Розвідка Південної Кореї має у своєму розпорядженні дані, які свідчать, що Північна Корея скерувала у РФ 3 тис. військових і до кінця року скерує загалом 10 тис. військових.

23 жовтня, за даними ГУР МО, перші військові з КНДР прибули на фронт – їх зафіксували в Курській області РФ.

У Кремлі 21 жовтня не підтвердили й не спростували перекидання північнокорейських військових на полігони у РФ. Представник КНДР в ООН 22 жовтня назвав "стереотипними чутками" ці повідомлення, але глава Пентагону Ллойд Остін наступного дня заявив, що є докази присутності північнокорейських військ у РФ.