Конфлікт на Близькому Сході став фактично "рятувальним кругом" для Москви – Politico

Як зазначає ЗМІ, нелегітимний президент Росії Володимир Путін почав рік зі складного вибору – зупинити війну в Україні або ризикувати серйозними наслідками для економіки. Видання пише, що удари США й Ізраїлю по Ірану підвищили ціни на нафту, збільшивши доходи Кремля й полегшивши фінансування війни.

У статті йдеться, що після бомбардування Ізраїлем нафтових об'єктів Ірану базові ціни на нафту підскочили вище за $100 за барель – до найвищого рівня з літа 2022 року, коли ринок різко зріс після повномасштабного вторгнення Росії в Україну.

Як зазначає видання, атака на Іран може поставити під сумнів заяви Москви про підтримку союзників, проте водночас вона вже приносить вигоду російській економіці й війні проти України, фактично роблячи Кремль одним із головних бенефіціарів загострення конфлікту на Близькому Сході.

Колишній заступник міністра енергетики Росії Володимир Мілов зазначив, що Москва фактично отримала "рятувальний круг", а російські чиновники зараз "дуже й дуже щасливі", пише Politico.

5 березня міністр фінансів США Скотт Бессент заявив, що Вашингтон дозволив Індії протягом 30 днів купувати російську нафту. За його словами, цей короткостроковий захід не принесе суттєвої фінансової вигоди уряду Росії, оскільки дозволяє лише операції з нафтою, яка вже є в морі. А 6 березня Бессент заявив про ймовірність "зняття санкцій з іншої російської нафти".

7 березня CNN процитував речника Путіна Дмитра Пєскова, який зазначив, що РФ "фіксує значне зростання попиту на російські енергоносії" через війну в Ірані. Водночас спецпредставник Кремля Кирило Дмитрієв назвав ситуацію "цунамі нафтового шоку".

Politico пише, що прокремлівські коментатори цитують The Wall Street Journal, прогнозуючи зростання цін на нафту до $215. Водночас видання, посилаючись на енергетичних експертів, зазначає, що зарано оголошувати перемогу Москви, і додає, що економічний ефект воєнних дій в Ірані залежить від того, як довго триватиме конфлікт.

Контекст:

22 жовтня 2025 року мінфін США ввів санкції проти російських нафтових компаній "Роснефть" і "Лукойл". Американський президент Дональд Трамп пояснював ці обмеження сподіванням, що вони спонукатимуть Путіна до переговорів про мир в Україні.

На тлі воєнної операції Ізраїлю і США проти Ірану, яка почалася 28 лютого 2026 року, Bloomberg попереджало, що у відповідь на загострення Тегеран розглядає можливість перекриття Ормузької протоки – одного з найважливіших маршрутів світової торгівлі нафтою. Щодня через неї проходять мільйони барелів сирої нафти й нафтопродуктів із країн Близького Сходу до Азії, Європи і США. Більшість експортерів регіону, зокрема Саудівська Аравія, Ірак, Кувейт, Об'єднані Арабські Емірати й сам Іран, не мають повноцінної альтернативи цьому маршруту.

Судноплавство через Ормузьку протоку тоді практично зупинилося, і вже 2 березня на відкритті торгів ціна на нафту марки Brent зросла на 13%, до рівня понад $82 за барель. Тегеран заявив, що протока залишається відкритою, проте взяв на себе відповідальність за атаки на три танкери.