Конгрес США обговорить законопроєкт про санкції проти влади Білорусі
Конгресмен-республіканець Крістофер Сміт у своєму зверненні уточнив, що запропонований ним законопроєкт передбачає запровадження санкцій проти білоруських чиновників і російських громадян, відповідальних за придушення протестів.
Палата представників Конгресу США 18 листопада може обговорити законопроєкт під назвою "Акт про демократію, права людини і суверенітет Білорусі" авторства конгресмена-республіканця Крістофера Сміта. Про це йдеться у повідомленні на сайті конгресмена від 17 листопада.
У зверненні конгресмена Сміта йдеться про те, що законопроєкт склали згідно з висновками доповідачів ОБСЄ, згідно з якими вибори в Білорусі 9 серпня сфальсифікували на користь Олександра Лукашенка.
"Сили безпеки країни у відповідь на мирні демонстрації систематично порушували права людини. Новини з Білорусі засвідчують, що поліція використовує все жорстокішу тактику проти демонстрантів", – заявив Сміт.
Законопроєкт передбачає запровадження санкцій проти білоруських чиновників і російських громадян, відповідальних за придушення протестів.
Документ закликає до нових виборів у Білорусі, а опозиційну координаційну раду офіційно визнають легітимним органом, який має брати участь у перемовинах щодо мирного переходу влади.
Конгресмен Сміт зазначив, що Сполучені Штати не визнають включення Білорусі в єдину державу з Росією. У документі йдеться про необхідність підтримки громадянського суспільства, незалежних ЗМІ та IT-сектору в Білорусі.
"Ухваливши цей законопроєкт, ми можемо не тільки засвідчити, а й розширити підтримку і солідарність із великим народом Білорусі", – йдеться у заяві.
По всій Білорусі з 9 серпня не вщухають масові акції протесту тих, хто не згодний із результатами голосування на виборах президента. За офіційними даними, перемогу в них здобув Лукашенко, за якого проголосувало 80,1% виборців (він керує країною з 1994 року). Друге місце із 10,1% голосів посіла білоруська опозиціонерка Світлана Тихановська. Водночас альтернативні екзитполи засвідчували протилежну картину – впевнену перемогу Тихановської.
Білоруські силовики жорстко розганяли мітинги, використовуючи світлошумові гранати, гумові кулі та водомети. За час протестів сотні демонстрантів дістали травми і поранення. За офіційними даними, загинуло четверо учасників мітингів.
Відомо ще про одного загиблого, Романа Бондаренка, внаслідок сутички невідомих у масках із місцевими жителями. Конфлікт трапився через біло-червоно-білі стрічки. У Слідкомі Білорусі заявили, що загиблий був п'яним. У коментарі виданню TUT.BY лікарі сказали, що в організмі Бондаренка було нуль проміле алкоголю.
Лукашенко 23 вересня обійняв посаду президента. Вперше за історію Білорусі церемонії інавгурації не анонсували і не транслювали по телебаченню. Деякі держави, зокрема США, Великобританія, Канада, Німеччина, Латвія, Литва, Норвегія, Польща, Данія, Україна та Чехія, не визнали інавгурацію Лукашенка.
Євросоюз 2 жовтня запровадив обмежувальні заходи проти 40 осіб, відповідальних за фальсифікацію результатів президентських виборів і насильницьке придушення мирних протестів. 6 листопада ЄС запровадив санкції проти Лукашенка, який вважає себе президентом Білорусі, і ще 14 білоруських чиновників. Після вбивства Бондаренка Євросоюз пригрозив Білорусі новими санкціями.
США 2 жовтня запровадили санкції проти восьми білоруських чиновників – представників МВС і Центральної виборчої комісії Білорусі за фальсифікації на виборах президента і жорстокі розгони протестувальників. Лукашенка в ньому не було.