Кремль вербує шпигунів у Норвегії, прикриваючись очолюваним Шойгу Російським географічним товариством – ЗМІ
У столиці Норвегії Осло російські організації пропонують "простим людям" шпигувати на користь країни-агресора РФ. Про це телеканалу "Настоящее время" й розслідувальному проєкту "Система" розповів один із жителів Осло, громадянин Норвегії на ім'я Іван, матеріал опублікували 21 жовтня.
За його словами, із ним зв'язалися люди, котрі офіційно є представниками Російського географічного товариства, яке на Заході не перебуває під санкціями, хоча його очолює міністр оборони країни-агресора Сергій Шойгу, а голова опікунської ради – президент РФ Володимир Путін.
"Вони хотіли всілякі репортажі, наприклад, з однієї мечеті: був якийсь скандал, що двоє хлопців із колишніх радянських республік, мусульмани, заявили про одностатевий шлюб. Який зв'язок між ЛГБТ, мусульманами й географічним товариством – для мене загадка. Найголовніше, що мене напружило, – те, що одного разу все-таки сказали: треба з'їздити в Альту, Тромсе (арктичні міста на півночі Норвегії), і між іншим прозвучало "військові бази", і якось там цю справу зняти", – сказав Іван.
Співрозмовник журналістів зазначив, що контактів із такими людьми було кілька, йому пропонували понад $1 тис. за день зйомок, а також запрошували в Росію, на географічну конференцію в Мурманськ чи Архангельськ.
Іван припускає, що він не єдиний, із яким намагалися домовитися росіяни, і, за словами журналістів, дивується: "Чому я маю їм [норвежцям] капостити?"
"Я бачу, що зараз творить Росія, хоча я ніколи не жив у Росії, я думаю російською, розмовляю російською, люблю російською. Те, що зараз відбувається, я не маю до цього жодного стосунку й усіма силами намагатимуся зробити так, щоб це зло сюди не прийшло", – пояснив він.
"Настоящее время" робить висновок, що "Кремль вербує шпигунів у Норвегії, прикриваючись Російським географічним товариством". Журналісти стверджують, що вирахували людей, які зв'язувалися з Іваном.
Контекст:
Норвегія регулярно допомагає Україні в боротьбі з російською агресією, повномасштабний етап якої почався в лютому 2022 року.
Як повідомляють на сайті уряду Норвегії, 2022 року вона виділила Україні й іншим країнам регіону, які постраждали від дій Росії, приблизно 10,7 млрд норвезьких крон ($1 млрд).
У 2023–2027 роках Норвегія планувала виділити Україні й іншим країнам регіону, зокрема Молдові, ще 75 млрд норвезьких крон (€6,49 млрд), тобто в середньому 15 млрд норвезьких крон щороку. Але в липні 2023 року прем'єр-міністр Норвегії Йонас Гар Стьоре заявив, що Норвегія збільшить підтримку України 2023 року на 2,5 млрд норвезьких крон.
Військову допомогу Україні Норвегія переважно надає через фонд IFU, але вона також передає Україні зенітні ракетні комплекси, артилерійські снаряди, радари для виявлення ворожої артилерії та інше озброєння зі своїх запасів. Окрім того, Норвегія бере участь у навчанні українських військовослужбовців.