MI5 розсекретила частину матеріалів про Кембриджську п'ятірку. Єлизаветі II дев'ять років не говорили, що в її палаці працює агент СРСР
Британська контррозвідувальна служба MI5 оприлюднила низку секретних документів, зокрема щодо справи так званої Кембриджської п'ятірки – умовної групи подвійних агентів, які працювали на користь СРСР у 1930–1950 роках. Про це 14 січня повідомив офіційний сайт Національного архіву Сполученого Королівства.
"У релізі розкривають нові подробиці у справах кембриджських шпигунів Кіма Філбі, Ентоні Бланта й Джона Кернкросса, включно з їхніми зізнаннями, а також проливають світло на пов'язані з ними справи, зокрема Костянтина Волкова й першої дружини Філбі Літці", – ідеться в повідомленні.
Загалом MI5 розсекретила майже 100 документів у цих справах: це стенограми допитів, розшифровки телефонних дзвінків, звіти про стеження, записки й листування.
В одній з оприлюднених стенограм допиту Філбі мимохіть зізнається, що видав Москві радянського розвідника Костянтина Волкова – той працював у Туреччині й передавав секретну інформацію Великобританії. Після цього Волкова і його дружину схопили й стратили у штаб-квартирі КДБ у Москві.
Також опублікували звіт офіцера MI5 Артура Мартіна про допит Бланта 1964 року, коли той уперше зізнався, що працював на СРСР (до цього його 11 разів протягом десятиліття допитували за підозрою у співпраці з Москвою). Мартін писав, що після того як запропонував подвійному агенту судовий імунітет, той попросив "п'ять хвилин, щоб побороти власне сумління", а пізніше почав розповідати деталі про роботу на радянську розвідку.
В архіві зазначили, що Блант – відомий мистецтвознавець, який із 1945 року працював інспектором королівських картин. Водночас тодішній королеві Британії Єлизаветі II повідомили про зв'язок Бланта з розвідкою СРСР лише за дев'ять років після зізнання – 1973-го. The Guardian пише, що цей факт спростовує розповсюджену теорію про те, що Єлизавета дізналася про зраду Бланта невдовзі після згаданого допиту.
Контекст:
Кембриджською п'ятіркою називають групу британських подвійних агентів, завербованих радянською розвідкою під час навчання у Кембриджському університеті у 1930-х роках (хоча вони діяли незалежно один від одного).
До мережі належали співробітник MI5 і міністерства закордонних справ Сполученого Королівства Гай Берджесс, Дональд Маклін (також працював у міністерстві закордонних справ), Кім Філбі, який обіймав високі посади в розвідці й контррозвідці, колишній контррозвідник і радник короля Георга VI Ентоні Блант, а також контррозвідник Джон Кернкросс.
Першими викрили Берджесса й Макліна, але Філбі попередив їх про підготовку арешту й вони встигли втекти до Радянського Союзу. Самого Філбі кілька разів допитували, але через брак доказів відпустили, – пізніше він також втік до СРСР. Останніми викрили Бланта й Кернкросса – обидва дістали імунітет від судового переслідування, після чого зізналися в роботі на Москву.