"Волинь – незагойна рана в історії двох народів". Моравецький в Україні вшанував пам'ять жертв Волинської трагедії

"Щоб побудувати спільне майбутнє, ми маємо розібратися в болісному минулому. Волинь – незагойна рана в історії двох народів. Волинь – це геноцид. Ми маємо дивитися правді у вічі – мужньо стояти за правду, пам'ятати, хто був катом, а хто жертвою. Але так, щоб волинський злочин не зруйнував того, що збудувала польсько-українська солідарність", – написав Моравецький.

Він зазначив, що це одне з найважливіших і найскладніших питань, над якими тривалий час працює польський уряд, а також польські й українські історики та дипломати.

"Зараз, за 80 років після Кривавої неділі 11 липня 1943 року, родини Волині, а за ними і ми, всі поляки, закликаємо знайти місця упокою наших предків, щоб гідно поховати їх", – зазначив він.

Моравецький розповів, що на підставі домовленостей з Україною тривають роботи щодо пошуку останків жертв на території колишнього населеного пункту Пужники зараз Івано-Франківської області. Уже досліджено понад 1 га землі, зазначив прем'єр Польщі. Для робіт використовують георадари й магнітометричні зонди, а також металодетектори, повідомив польський урядовець.

"Час для примирення, але не забуття! Час для правди! Нехай правда про Волинський злочин буде нашим мостом у майбутнє, який ми збудуємо над потоком ненависті", – резюмував Моравецький.

Моравецький сьогодні відвідав територію населеного пункту у Волинській області, якого вже немає. Як повідомляє PolsatNews, його супроводжував один із польських нащадків жителів цього містечка й учений Леон Попек, який розслідує трагедію. Вони відвідали цвинтар, де поховано жертв, а також поставили в населеному пункті дерев'яний хрест.

Контекст:

Збройні конфлікти між поляками та українцями почалися під час Другої світової війни і тривали до 1947 року. Історики, особливо польські, виокремлюють 1943 рік і події на Волині, відомі як Волинська різанина (Волинська трагедія). В інші роки вони відбувалися на Холмщині й у Закерзонні. Точна кількість загиблих у цих конфліктах досі невідома, але жертви обчислюють десятками тисяч. Більшість загиблих була поляками.

Події на Волині в Україні та Польщі оцінюють по-різному.

22 липня 2016 року Сейм Польщі визнав Волинську трагедію геноцидом, а також встановив 11 липня Національним днем пам'яті жертв геноциду, скоєного українськими націоналістами проти громадян Другої Речі Посполитої. 8 вересня Верховна Рада ухвалила заяву, у якій назвала рішення польського Сейму некоректним оцінюванням трагічних подій.

2019 року президент Польщі Анджей Дуда заявляв, що події 1940-х років на Волині були "не війною між Польщею та Україною, а просто етнічною чисткою, просто йшлося про те, щоб поляків із цих територій видалити".

Після початку повномасштабного вторгнення країни-агресор Росії в Україну Дуда і президент України Володимир Зеленський говорили, що в історії відносин двох країн розпочався новий етап й "історичні питання здаються дрібними".

Зеленський у день пам'яті жертв Волинської трагедії 12 липня 2022 року подав до Верховної Ради законопроєкт про правові та соціальні гарантії для громадян Польщі в Україні. Улітку 2022 року його ухвалила Рада, восени він набув чинності.