"Найгірший результат". Bloomberg пише, що Іран може змінитися вже до кінця 2026 року
Антиурядові протести в Ірані можуть призвести до революції, яка скине Ісламську Республіку. Про це йдеться в опублікованому 11 січня матеріалі Bloomberg.
Якщо в Ірані буде повалено режим аятоли Хаменеї, це "переверне світову геополітику", енергетичні ринки і може призвести до "широкомасштабного хаосу", вважають його автори.
Вони звертають увагу, що режим Хаменеї вже неодноразово переживав протести, але нинішні, які почалися у грудні 2025 року, з огляду на все, поширюються дедалі ширше, незважаючи на погрози влади й репресії, і охоплюють "сотні тисяч людей" у десятках міст.
Bloomberg зазначає, що іранців-протестувальників підтримують президент США Дональд Трамп, за наказом якого схопили лідера Венесуели Ніколаса Мадуро і який неодноразово погрожував ударом по Ірану. Медіа вважає, що глава Білого дому натякає, що "Америка знову взялася до зміни режимів".
На тлі погроз Трампа на адресу Ірану нафта марки Brent подорожчала більше ніж на 5%, перевищивши $63 за барель, пише видання. Воно пояснило, що інвестори врахували ймовірність перебоїв постачань нафти із країни, яка є четвертим за величиною виробником нафти в ОПЕК.
Якщо режим в Ірані буде повалено, це стане другим "ударом" для нелегітимного президента Росії Володимира Путіна після повалення Мадуро у Венесуелі і Башара Асада в Сирії, ще двох союзників Кремля, наголошує Bloomberg.
За його спостереженнями, адміністрація Трампа після успішної спецоперації у Венесуелі перебуває "у піднесеному настрої", і глава Білого дому "цілком може піддатися спокусі" і, незважаючи на ризики, спробувати повалити владу Ірану, яка вже 45 років ворогує зі США й Ізраїлем.
Медіа нагадало, що повалення давнього ворога США Саддама Хусейна в Іраку спровокувало "хаос і тероризм", які забрали сотні тисяч життів і заподіяли "трильйони доларів збитків". Саме такий розвиток подій у разі падіння режиму аятоли в Ірані непокоїть лідерів країн Перської затоки: Саудівської Аравії, Об'єднаних Арабських Еміратів і Катару.
Привид "арабської весни", коли "диктатори падали по всьому регіону, а потім стався хаос", як і раніше, "витає в повітрі", ідеться в матеріалі.
Його автори зазначають, що за останні два роки Ісламська Республіка Іран "сильно ослабла" через стагнацію економіки, "нестримну інфляцію" й ізраїльські удари як по самому Ірану, так і по його ставлениках у регіоні; однак Іран має "великий і сучасний арсенал" балістичних ракет, здатних уражати цілі по всьому Близькому Сходу.
Опитані журналістами експерти висловлюють думку, що хаос в Ірані може стати "найгіршим результатом" для Туреччини й Пакистану, тому що для деяких держав "краще мати справу зі знайомим злом, ніж із цілковитим хаосом або невідомою, чужою їм структурою влади".
Також експерти прогнозують, що ймовірні удари по Ірану Сполучених Штатів та Ізраїлю можуть зміцнити владу в Ірані і знизити привабливість протестного руху, як це фіксували у червні 2025 року після ізраїльського й американського обстрілів.
Аналітикиня з питань Близького Сходу Діна Есфандіарі висловила думку, що Ісламська Республіка Іран може не зберегтися в нинішньому вигляді вже до кінця 2026 року.
Найімовірніший сценарій, за її словами, – або зміна керівництва країни (яке значною мірою збереже наявну систему), або переворот із боку Корпусу вартових ісламської революції (КВІР), що призведе до більших соціальних свобод (КВІР керують генерали, а не священнослужителі), але меншої політичної свободи і войовничішої зовнішньої політики.
За словами Есфандіарі, шанси на революцію в Ірані "досить низькі", оскільки іранці бояться хаосу, який вони спостерігали в Іраку й Сирії.
Контекст:
Масові антиурядові протести в Ірані розпочалися 28 грудня 2025 року на тлі економічних проблем у країні. Хаменеї назвав протестувальників "заколотниками" й закликав до придушення демонстрацій.
Між протестувальниками і правоохоронцями виникли сутички, які, як пише Reuters, стали найкривавішими за останні три роки. За даними ЗМІ, озвученими 12 січня, загинули 490 протестувальників і 48 співробітників сил безпеки. Офіційні особи Ірану не надають даних про кількість жертв.
2 січня Трамп пригрозив втрутитися в разі придушення мирних протестів в Ірані.
10 січня армія Ірану заявила про готовність приєднатися до придушення протестів у країні. Генпрокурор Ірану погрожував стратою учасникам протестів. Цього самого дня Трамп заявив, що США готові прийти на допомогу Ірану. Сенатор Конгресу США від Республіканської партії Ліндсі Грем зазначив, що американська допомога "вже в дорозі".
WSJ писала, що США обговорюють імовірний удар по Ірану. У відповідь спікер парламенту Ірану Мохаммад-Багер Галібаф назвав Ізраїль і військові й судноплавні об'єкти США "легітимними цілями" в разі американського нападу.