Наступне протистояння Росії із Заходом може відбутися в Арктиці – Bloomberg

Управління Арктикою опинилося під питанням внаслідок ізоляції Росії, найбільшої арктичної держави, через війну з Україною. Арктична рада – головний орган співпраці між вісьмома країнами – наразі опинився в невизначеності. Її засідання зупинено з минулого року, і ніхто не знає, що станеться після 11 травня, коли Росія має передати керівництво радою Норвегії, пише Bloomberg.

Росія залишається членом ради і тому братиме участь у будь-яких рішеннях чи діях, сказав посол Данії в Арктиці Томас Вінклер. Але те, як це насправді станеться за нинішньої політичної ситуації, "усе ще розглядають", сказав він.

Видання зазначає, що статус-кво із низьким рівнем конфліктів опинився під загрозою. Зокрема, є загроза науковій співпраці, яка тривала успішно з часів закінчення холодної війни. Ситуацію ускладнює гонитва за ресурсами, оскільки в Арктиці, імовірно, є багаті родовища нафти й корисних копалин.

Хоча ніхто не володіє Північним полюсом, є країни, які оточують центральну частину Північного Льодовитого океану. Згідно з міжнародним правом, вони мають права на території за межами материкового узбережжя (територія моря та морського дна).

Наразі три з них – Росія, Канада й Данія від імені своєї автономної залежної території Гренландії – сперечаються про поділ територій. Три країни заявляють, що хребет Ломоносова, який перетинає полюс, є продовженням континентального шельфу. Відповідно до Конвенції ООН з морського права, це надасть виняткові суверенні права на природні ресурси на полярному дні й під ним за межами виключних економічних зон.

Згідно з цією Конвенцією, територіальна юрисдикція держави поширюється лише на шельф, а позашельфова зона оголошується міжнародною.

Арктика є стратегічним пріоритетом для президента Росії Володимира Путіна, зазначає видання. 31 березня він підписав документ, із якого видалили формулювання "конструктивна міжнародна співпраця". Цей стратегічний документ зобов'язується "дати відсіч недружнім державам", які "сподіваються мілітаризувати регіон, і встановити тісніші зв'язки співпраці з "неарктичними" державами", які "проводять конструктивну політику щодо Росії". Можливо, це стосується Китаю, який також має цілі в полярному регіоні, зазначає Bloomberg.

"Ще 2007 року Росія поставила прапор на морському дні на Північному полюсі, щоб заявити про свої символічні, хоч і не підкріплені законом претензії на вершину планети. 16 років по тому Путін все ще при владі і грає своїми імперськими м'язами. Поки що Північний полюс – одне з найнезайманіших місць на Землі – належить усім і нікому. Щойно всі геологічні дані буде перевірено, шляху назад для Арктики вже не буде", – ідеться в публікації. Видання робить висновок, що наступне протистояння Росії може статися у районі Арктики.

Контекст:

У травні 2019 року тодішній держсекретар США Майк Помпео звинувачував Росію й Китай в агресивній поведінці в Арктичному регіоні. Він, зокрема, казав, що "Москва незаконно вимагає, щоб інші країни зверталися до Росії по дозвіл на використання маршруту через Північний Льодовитий океан".

У грудні 2020 року Путін заявив, що Росія "приростатиме, звісно, Арктикою й північними територіями, це абсолютно очевидна річ".

У квітні 2021 року американський телеканал CNN повідомив, що Росія "накопичує безпрецедентну військову міць" в Арктиці й випробовує новітню зброю – ядерні торпеди "Посейдон" 2M39. За даними телеканала, до російської техніки в районі Крайньої Півночі входять бомбардувальники й винищувачі МіГ-31БМ, а також нові радіолокаційні системи біля узбережжя Аляски.

США й Данія стурбовані посиленням військової присутності РФ в Арктиці, заявили у травні в Держдепартаменті США під час візиту держсекретаря США Ентоні Блінкена до Данії.

У грудні міністерство оборони РФ повідомило про завершення будівництва двох військових баз в Арктиці.

До Арктичної ради входять Канада, Данія, Фінляндія, Ісландія, Норвегія, Швеція, Росія та США.