"Не хочу залишитися в історії Киргизстану як президент, який пролив кров". Жеенбеков оголосив про відставку
Президент Киргизстану Сооронбай Жеенбеков заявив, що ситуація у країні близька до двостороннього конфлікту. Він сказав, що не хоче залишитися в історії держави як лідер, який стріляв у своїх громадян, тому йде у відставку.
Президент Киргизстану Сооронбай Жеенбеков 15 жовтня оголосив про своє рішення піти у відставку. Текст його звернення опублікувала пресслужба глави держави.
"Учора [парламент Киргизстану] Жогорку Кенеш затвердив склад уряду, я підписав укази президента Киргизької Республіки про відповідні призначення. Але це не зняло напруженості. На жаль, агресія не вщухає, вимога моєї негайної відставки триває. Поточна ситуація близька до двостороннього конфлікту", – заявив Жеенбеков.
Він додав, що не тримається за владу.
"Не хочу залишитися в історії Киргизстану як президент, який пролив кров і стріляв у власних громадян. Тому вирішив піти у відставку", – резюмував Жеенбеков.
Він закликав нового главу уряду – засновника опозиційної партії "Мекенчіл" Садира Жапарова та інших політиків "відвести своїх прибічників зі столиці країни й повернути мирне життя бішкекчанам", оскільки "жодна влада не варта цілісності нашої країни та згоди в суспільстві".
Після парламентських виборів, які відбулися 4 жовтня, у Бішкеку спалахнули протести. Мітингувальники вимагали анулювати підсумки голосування, згідно з якими до парламенту пройшли політичні партії "Бірімдік" (здобула 24,5% голосів), "Мекенім Киргизстан" (23,88%), "Киргизстан" (8,76%) і "Бутун Киргизстан" (7,13%), а опозиційні політсили не подолали семивідсоткового бар'єра.
У ніч на 6 жовтня в Бішкеку протестувальники захопили будівлю парламенту. За даними міністерства охорони здоров'я Киргизстану, під час сутичок постраждало понад тисячу осіб, одна людина померла.
На тлі масових вуличних протестів 6 жовтня подали у відставку спікер парламенту Киргизстану Дастан Джумабеков і прем'єр-міністр Кубатбек Боронов. 7 жовтня парламентська опозиція ініціювала процедуру імпічменту президента.
Центрвиборчком країни визнав недійсними результати виборів.
Голови кількох опозиційних парламентських партій створили дві народні координаційні ради. Їхні члени хотіли обрати уряд народної довіри.
14 жовтня киргизькі парламентарії на засіданні Жогорку Кенеша більшістю затвердили Жапарова на посаду прем'єр-міністра країни.