Нові вибори й мирне передання влади. У координаційній раді білоруської опозиції оголосили головні цілі
У координаційній раді білоруської опозиції підкреслили, що їхньою метою не є захоплення державної влади в неконституційний спосіб або заклик до підготовки дій, що порушують громадський порядок.
Метою координаційної ради білоруської опозиції є проведення нових виборів президента. Про це 18 серпня заявила довірена особа опозиціонерки Світлани Тихановської Ольга Ковалькова на першій пресконференції ради, яку транслювало "Радые Свабода".
"[Раду] створено, і вона функціонуватиме з ініціативи Світлани Тихановської з метою організації процесу передання влади і забезпечення злагоди в суспільстві", – зазначила Ковалькова.
Вона підкреслила, що рада не ставить за мету захоплення державної влади в неконституційний спосіб і не закликає до підготовки дій, що порушують громадський порядок.
"Світлана Тихановська є гарантом передання влади. Програму Тихановської, яку вона озвучила і з якою йшла у своїй кампанії, продовжують реалізовувати. Це мирне передання влади, звільнення політв'язнів і нові вибори", – додала Ковалькова.
На сучасному етапі координаційну раду сформовано тільки частково. До неї увійшли, зокрема, Ковалькова, юрист Максим Знак, представниця об'єднаного штабу Марія Колесникова, ексміністр культури Білорусі Павло Латушко, нобелівська лауреатка з літератури Світлана Алексієвич, а також представники трудових колективів БелАЗ, "Белкалия", Мінського автозаводу, Білоруського металургійного заводу та інших підприємств. До основного складу ради увійде 70 осіб, буде також створено розширений склад, куди увійдуть ті, хто подав заявки.
Перше робоче засідання координаційної ради відбудеться 19 серпня, на ньому оберуть президію.
Тихановська заявила про створення координаційної ради 14 серпня. Вона доручила приймати заявки про висунення членів ради від організацій і об'єднань громадян.
18 серпня у штабі Тихановської заявили, що координаційна рада для передання влади в Білорусі готова до переговорів із чинним президентом країни Олександром Лукашенком.
Із 4-го до 8 серпня в Білорусі проводили дострокове голосування на виборах президента, а 9 серпня відбулося основне. На пост президента балотувалося п'ятеро кандидатів. 14 серпня ЦВК оголосила остаточні підсумки виборів президента. За офіційними даними, перемогу здобув Лукашенко, за якого проголосувало 80,1% виборців. Друге місце з 10,1% голосів посіла опозиційна кандидатка Світлана Тихановська. Решта кандидатів набрала менше ніж 2%. Водночас альтернативні екзитполи засвідчували протилежну картину – впевнену перемогу Тихановської.
Вибори в Білорусі проводили без незалежних міжнародних спостерігачів. Після закриття виборчих дільниць 9 серпня в кількох містах почалися протести, які тривають до сьогодні. До акцій долучилися трудові колективи найбільших білоруських підприємств. Мітингувальники звинувачують владу у фальсифікаціях і вимагають проведення нових виборів. Для розгону протестувальників силовики застосовували спецзасоби, зокрема в Мінську вони використовували світлошумові гранати, гумові кулі й водомети.
Під час протестів затримали приблизно 7 тис. демонстрантів, сотні дістали травми й поранення. Відомо щонайменше про трьох загиблих. За інформацією міністерства внутрішніх справ Білорусі, станом на 17 серпня у слідчих ізоляторах Білорусі залишалося 122 затриманих на акціях протесту.
16 серпня в Білорусі відбувся найбільший в історії мітинг – на опозиційну акцію протесту в Мінську, за оцінками білоруських журналістів, вийшло понад 200 тис. людей.
Тихановська, яка після виборів поїхала в Литву, сказала, що готова стати національною лідеркою і невдовзі провести нові президентські вибори.
Лукашенко не згоден на умови опозиції, він заявив, що, доки його не вб'ють, інших виборів у країні не буде.