ООН готова прирівняти обстріли мирного населення в Нагірному Карабасі до військових злочинів

ООН може розцінювати обстріли районів проживання мирного населення в Нагірному Карабасі як військові злочини. Про це йдеться в заяві верховної комісарки ООН із прав людини Мішель Бачелет, опублікованій 2 листопада.

"Невибіркові атаки населених пунктів в зоні нагірнокарабаського конфлікту та навколо нього, що є порушенням міжнародного гуманітарного права, можуть бути прирівняні до військових злочинів", – йдеться у заяві Бачелет.

В ООН, за її словами, закликали сторони конфлікту вжити всіх можливих заходів, щоб мінімізувати вбивства мирних жителів і руйнування об'єктів цивільної інфраструктури, зокрема шкіл і лікарень.

"Замість цього будинки зруйновані, а вулиці перетворилися на руїни. Люди змушені бігти й шукати притулку в підвалах", – заявила Бачелет.

Верховна комісарка стурбована застосуванням касетних боєприпасів у населених пунктах, що несумісно із принципами міжнародного гуманітарного права про здійснення бойових дій.

"На тлі повідомлень, які викликають глибоке занепокоєння щодо касетних боєприпасів, що застосовувалися обома сторонами, я ще раз закликаю Вірменію й Азербайджан припинити їх використання", – підкреслила у своїй заяві верховний комісар ООН.

Вона висловила глибоке занепокоєння через поширення відеозаписів, на яких азербайджанські військові страчують двох полонених вірменських солдатів.

"Хоча в соціальних мережах поширюється багато фейкових світлин, ретельні розслідування, здійснені журналістськими організаціями, показали, що на цих відео, ймовірно, зображені азербайджанські військові, які стратили двох полонених вірмен у військовій формі", – зазначено в заяві.

Міністри закордонних справ Вірменії та Азербайджану Зограб Мнацаканян і Джейхун Байрамов 30 жовтня понад шість годин обговорювали в Женеві врегулювання конфлікту в Нагірному Карабасі. Єреван і Баку погодилися відмовитися від ударів по мирних жителях та об'єктах цивільної інфраструктури відповідно до міжнародного гуманітарного права.

Сторони конфлікту домовилися передати представникам ОБСЄ та Міжнародного комітету Червоного Хреста список утримуваних осіб задля обміну, йдеться в заяві співголів Мінської групи ОБСЄ.

У 1991 році за підтримки Вірменії Нагірний Карабах оголосив про незалежність від Азербайджану. Це призвело до бойових дій, які тривали до 1994 року. Збройний конфлікт завершився підписанням Бішкекського протоколу про перемир'я та припинення вогню, але час від часу між сторонами виникають збройні сутички. За час конфлікту в регіоні загинуло більш ніж 30 тисяч осіб. Азербайджан вважає Нагірний Карабах окупованою Вірменією територією.

27 вересня 2020 року в Нагірному Карабасі спалахнув наймасштабніший за останні роки конфлікт. Міністерство оборони Азербайджану звинуватило Вірменію в "масштабній провокації", обстрілі позицій азербайджанської армії та оголосило про початок "стрімкого контрнаступу". Вірменська влада зі свого боку заявила, що азербайджанські військові ініціювали наступ на Нагірний Карабах. Під час конфлікту сторони використовують танки, важку артилерію й авіацію. Повідомляли про загиблих і поранених військовослужбовців та мирних жителів.

Воєнний стан ввели як у Вірменії, так і в окремих районах Азербайджану. Обидві країни, що беруть участь у конфлікті, оголосили мобілізацію.

9 жовтня під час перемовин у Москві представники Азербайджану і Вірменії домовилися про припинення вогню в Нагірному Карабасі з 12.00 10 жовтня. Однак після настання перемир'я обидві сторони звинуватили одна одну в його порушенні.

Згодом президент Азербайджану Ільхам Алієв кілька разів повідомляв про взяття під контроль Баку населених пунктів у Нагірному Карабасі.

Нових домовленостей про перемир'я в Нагірному Карабасі було ухвалено 25 жовтня за посередництва США. Припинення вогню почалося о 8.00 за місцевим часом 26 жовтня, але було порушене в першу ж годину.

29 жовтня лідер Карабаху Араік Арутюнян заявив, що азербайджанські війська перебували за декілька кілометрів від стратегічного міста Шуші.

Прем'єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян 31 жовтня надіслав президенту Росії Володимиру Путіну лист, у якому вперше після загострення конфлікту в Нагірному Карабасі попросив допомоги у РФ. Міністерство закордонних справ Росії відзначило, що на цьому етапі РФ не може надати допомогу Вірменії.