Портников: У Східній Європі єдині країни зі зміною влади – засуджувані за корупцію Румунія та Україна

Соціалізм на території країн колишнього СРСР виявився всього лише однією з масок авторитаризму. Таку думку висловив у колонці на сайті видання "Радио Свобода" політичний оглядач Віталій Портников.

Журналіст нагадав, що 50 років тому пленум ЦК Компартії Чехословаччини обрав новим першим секретарем Александра Дубчека, з яким пов'язують спробу демократичного реформування країни (Празьку весну), придушену в серпні 1968 року військами Радянського Союзу та його сателітів. Він зазначив, що експеримент Дубчека створив у країнах, які окупували Чехословаччину, ілюзію можливості створення "соціалізму з людським обличчям".

"Дубчек надав чехам і словакам можливість цю систему міняти. Ось чому Празька весна виявилася такою привабливою. Цілі покоління радянських інтелектуалів – від партійних референтів до діячів культури – жили мрією про її повторення в метрополії. Саме тому горбачовську перебудову вони сприймали як репліку Празької весни – і яке ж було розчарування, коли в підсумку все розвалилося: і соціалізм, і Комуністична партія, і сам Радянський Союз", – розповів він.

Політичний оглядач зазначив, що після чехословацького експерименту минуло 50 років, а з часу краху радянського соціалізму – приблизно 30 років.

"Це достатній час для того, щоб зробити важливий висновок – річ була зовсім не в соціалізмі, а в самому характері товариств, які пережили десятиліття огидного тоталітарного правління", – розповів він.

Портников зазначив, що "соціалізм із людським обличчям" реформатори сприймали як хитрість і вони сподівалися змінити систему за допомогою виборів.

"Ну ось, перемогли без усякої хитрості, пішов соціалізм. І що ж? І виявилося, що авторитарний режим у Росії відновлюваний без усякого соціалізму, просто зусиллями колишніх (і вічних) чекістів і їхніх союзників-підприємців, які зовсім не жадають ніякої демократії. І виявилося, що гнана в часи комуністів церква, якій усі так співчували і в моральну роль якої після краху комунізму так вірили, може спокійно стати частиною нової-старої системи управління. І виявилося, що звільнена від партійної опіки російська творча інтелігенція буде точно так само улесливо заглядати в очі новій владі й очікувати від неї похвали, нагород і грошей", – перерахував він.

Він додав, що для агресії, брехні і появи політв'язнів соціалізм виявився не потрібен, а у РФ побудували режим радянського зразка без ідеології і з приватною власністю.

"Але хіба річ тільки в Росії? Хіба не ми помічаємо, що відбувається в колишніх соціалістичних країнах, які позбулися і радянської опіки, і комуністичних партій? Хіба не спостерігаємо зачатки карикатурного авторитаризму в країнах Вишеградської групи, які ще недавно здавалися багатьом прикладом реформ?" – зауважив політичний оглядач.

Портников наголосив, що керівну і спрямувальну роль Комуністичної партії змінює керівна роль партійного вождя.

"На всьому просторі Центральної і Східної Європи єдиними країнами, у яких можна розраховувати на альтернативну зміну влади, залишаються засуджувані на Заході за надмірну корупцію Румунія і Україна! Ризикну висловити крамольну думку: саме ця тотальна корупція, яка передбачає конкуренцію інтересів і можливостей, і не дає можливості встановити в цих країнах класичний східноєвропейський авторитарний режим, який неодмінно переможе після успіху антикорупціонерів... Річ виявилася зовсім не в соціалізмі, а в авторитаризмі – соціалізм був лише однією з його масок. Крах соціалізму дав змогу ці маски зняти, і під ними виявилися, як це часто буває після маскараду, такі різні, але все ж – пики", – підсумував він.