Посли країн ЄС погодили 11-й пакет санкцій проти Росії. Його спрямовано на протидію обходу обмежень

"Сьогодні посли ЄС погодили 11-й пакет санкцій проти Росії", – ідеться в повідомленні.

Зазначають, що пакет передбачає заходи, спрямовані на протидію обходу санкцій, і окремі санкційні списки.

Агентство Reuters із посиланням на дипломатів повідомило, що найсерйознішим нововведенням стало рішення накласти обмеження на продаж товарів і технологій подвійного призначення третім країнам, які можуть перепродувати їх Росії. Назви таких країн можуть вказати в додатку до санкційного списку. За даними агентства, Євросоюз стурбований сплеском попиту на європейську продукцію у Вірменії, Казахстані, Киргизстані, Об'єднаних Арабських Еміратах, Туреччині й Китаї. За інформацією Politico, деякі країни, зокрема Німеччина, побоювалися, що такий механізм завдасть шкоди дипломатичним відносинам і "навіть змусить ці країни опинитися в обіймах Росії й Китаю", але в підсумку погодили санкції.

Крім того, новий санкційний пакет забороняє доступ до портів ЄС для суден, які здійснюють перевалку із судна на судно, якщо є підстави підозрювати, що вантаж має російське походження. Отже, зазначило Reuters, ЄС хоче обмежити практику завантаження суден російською сирою нафтою чи нафтопродуктами в морі.

В оновлений санкційний список занесуть ще 33 організації та 71 людину (їм заборонять в'їзд у ЄС і заморозять активи на території блоку) за причетність до незаконної депортації українських дітей у Росію.

Reuters нагадало, що новий санкційний пакет ЄС готував із квітня. У травні посли країн ЄС не змогли його погодити. Заперечення були в Угорщини та Греції – вони протестували проти занесення Україною низки компаній із цих країн у список спонсорів війни (його веде Національне агентство України з питань запобігання корупції). За даними Reuters, Україна прибрала п'ять грецьких судноплавних компаній зі списку, після чого Греція підтримала новий пакет. Угорщина теж у підсумку не стала його блокувати, хоча угорський OTP Bank залишається у списку спонсорів війни. За словами дипломатів, Угорщина пообіцяла повернутися до цього питання, коли обговорюватимуть новий транш допомоги Україні.

Ще одним суперечливим питанням, за інформацією Reuters, було занесення у санкційний список восьми китайських компаній, які, як вважають у ЄС, продають Росії товари, котрі вона може використовувати у війні проти України. Європейська комісія й Китай обговорили це питання і, за словами співрозмовників Reuters, Пекін узяв на себе зобов'язання чинити тиск на ці компанії, щоб вони припинили контакти з Росією. У підсумку п'ять компаній прибрали зі списку, інші три, як вважають у ЄС, хоч і зареєстровані в Гонконгу, насправді належать Росії.

Глава Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн привітала рішення послів про 11-й пакет санкцій.

"Це завдасть ще одного удару по путінській військовій машині за допомогою посилення експортних обмежень, націлених на організації, які підтримують Кремль. Наш інструмент проти обходу не дасть змоги Росії отримати підсанкційні товари", – написала вона у Twitter.

Контекст:

Євросоюз уперше ввів санкції проти Росії у відповідь на її агресію щодо України 2014 року. 2022 року, після повномасштабного вторгнення російських військ, обмеження суттєво розширили: протягом року в ЄС ухвалили 10 пакетів санкцій, останній – у роковини вторгнення, 24 лютого 2023 року.

ЗМІ повідомляли, що новий, 11-й пакет санкцій ЄС проти Росії стосуватиметься переважно контролю їх дотримання й нових інструментів боротьби з обходом обмежень.

8 травня глава Офісу президента України Андрій Єрмак повідомив, що Єврокомісія передала його в ЄС на обговорення. "Це гарна новина. Очікуємо сюрпризи для пропагандистів росіян, а також їхньої економіки", – зазначив Єрмак.