Президент Киргизстану назвав умову своєї відставки. Його пресслужба говорила, що такого питання не розглядають
Чинний президент Киргизстану Сооронбай Жеенбеков заявив, що готовий покинути свій пост після того, як у Киргизстані затвердять легітимних керівників органів виконавчої влади і країна стане на шлях законності.
Президент Киргизстану Сооронбай Жеенбеков заявив, що готовий піти з посади глави держави відразу після затвердження легітимних керівників і повернення країни на шлях законності. Про це йдеться в заяві, опублікованій на сайті глави Киргизстану 9 жовтня.
Політична ситуація в країні, на думку її президента, вже сягнула критичної точки. Жеенбеков наголосив на необхідності якнайшвидше повернути ситуацію у правове русло.
"Я маю намір легітимізувати кадрові зміни, що відбуваються. Для мене жодна посада не стоїть вище від цілісності держави, єдності народу і спокою суспільства. Після того як будуть затверджені легітимні керівники органів виконавчої влади і країна стане на шлях законності, готовий піти з поста президента Киргизької Республіки", – заявив киргизький лідер.
Жеенбеков закликав усі політичні сили зберегти мир і спокій у країні, не розділяти народ і не вносити розкол у суспільство.
Водночас прессекретарка глави Киргизстану Толгонай Стамалієва заявила російському агентству "Інтерфакс" 8 жовтня, що питання добровільної відставки Жеенбекова не розглядають.
За її словами, на підпис Жеенбекову не надходило заяви прем'єр-міністра Киргизстану Кубатбека Боронова про відставку.
Жеенбеков 8 жовтня повідомив про готовність до діалогу з усіма політичними силами, включно із Садиром Жапаровим, який оголосив себе прем'єр-міністром країни.
Уранці 8 жовтня заступник голови Ради безпеки Киргизстану Омурбек Суваналієв повідомив про зникнення Жеенбекова й Боронова. За його словами, перші особи країни не з'являлися на публіці від початку протестних акцій. Стамалієва сказала, що Жеенбеков перебуває в Бішкеку й "особисто проводить переговори з політичними силами".
Після парламентських виборів, які відбулися 4 жовтня, в Бішкеку спалахнули протести. Мітингувальники вимагали анулювати підсумки голосування, згідно з якими до парламенту пройшли політичні партії "Бірімдік" (здобула 24,5% голосів), "Мекен Киргизстан" (23,88%), "Киргизстан" (8,76%) і "Бутун Киргизстан" (7,13%), а опозиційні політсили не подолали семивідсоткового бар'єра.
У ніч на 6 жовтня в Бішкеку протестувальники захопили будівлю парламенту. За даними міністерства охорони здоров'я Киргизстану, під час зіткнень постраждало понад тисячу осіб, одна людина померла.
Мітингувальники домоглися звільнення з в'язниці експрезидента країни Алмазбека Атамбаєва – адвокати повідомили, що суд випустив його під домашній арешт. Жеенбеков заявив, що залишається легітимним керівником країни.
На тлі масових вуличних протестів подали у відставку 6 жовтня спікер парламенту Киргизстану Дастан Джумабеков і Боронов.
Центрвиборчком країни визнав недійсними результати виборів.
Голови кількох опозиційних парламентських партій створили дві народні координаційні ради. Їхні члени хочуть обрати уряд народної довіри.
6 жовтня новий спікер парламенту Киргизстану Миктибек Абдилдаєв заявив після повідомлень у ЗМІ про засідання щодо призначення Жапарова прем'єром, що його не призначили, а тільки відрекомендували як кандидата на цей пост.
7 жовтня парламентська опозиція ініціювала процедуру імпічменту президента.