Президент Латвії підписав закон, який забороняє визнавати співробітників КДБ ветеранами Другої світової війни
У законі "Про статус учасника Другої світової війни", який президент Латвії Раймонд Вейоніс підписав 4 січня, ідеться, що країна юридично не відповідає за дії окупаційної влади на її території в період окупації.
Президент Латвії Раймонд Вейоніс 4 січня підписав закон "Про статус учасника Другої світової війни". Документ опублікувало офіційне видання Latvijas Vēstnesis.
У ньому йдеться, що Латвія юридично не відповідає за дії окупаційної влади на її території в період окупації і як окупована країна у Другій світовій війні участі не брала.
Згідно із законом, учасниками війни визнають громадян Латвії, які були такими на 17 червня 1940 року, і постійних жителів Латвії, які легально в'їхали до країни до цієї дати і в період із 17 червня 1940 року до 2 вересня 1945 року воювали проти військових формувань СРСР, нацистської Німеччини або її союзників.
У ст. 3 цього закону йдеться, що ветеранами Другої світової війни не визнають, зокрема, членів націонал-соціалістичної партії Німеччини та її воєнізованих структур, працівників таємної поліції і служб безпеки цього режиму, співробітників Комітету держбезпеки СРСР або Латвійської РСР, за винятком співробітників їхніх фінансових та адміністративно-господарських структурних підрозділів.
Цей закон сейм Латвії ухвалив 21 грудня 2017 року, він набуває чинності 1 лютого 2018 року.
Друга світова війна тривала з 1 вересня 1939 року до 2 вересня 1945 року.
Литву, Латвію та Естонію було включено до складу СРСР у серпні 1940 року. У 1990–1991 роках вони вийшли з Радянського Союзу.
У 1983 році Рада Європи ухвалила резолюцію, якою визнала приєднання країн Балтії до СРСР окупацією. У 2007 році Європейський парламент назвав 48 років, які Литва, Латвія та Естонія були у складі Радянського Союзу, "роками радянської окупації і терору".