Редакції російських ЗМІ написали колективне звернення до Путіна: вимагають припинити тиск. У Кремлі відповіли
Серед адресатів звернення – президент РФ Володимир Путін, директор ФСБ Олександр Бортников, генпрокурор РФ Ігор Краснов, секретар Радбезу РФ Микола Патрушев та інші високопосадовці.
Редакції опублікували різні тексти звернень. Хоча суть претензій до законодавства збігається, викладено її по-різному – наприклад, у "Медузи" жорсткіше, у форматі вимог, у Forbes – у форматі роз'яснень і прохань, без згадування побиття і фіктивних кримінальних справ проти журналістів.
Низка редакцій вимагає (або просить) "припинити державну кампанію проти незалежної преси", скасувати закони про "іноземних агентів" і "небажані" організації, під дію яких потрапили підписанти звернення, прибрати ЗМІ та їхні організації, зокрема журналістів, із реєстрів "іноагентов", дотримуватися конституції, закону про ЗМІ і ст. 144 Кримінального кодексу РФ про перешкоджання законній професійній діяльності журналістів.
Окрім того, російські ЗМІ наполягають на перегляді кримінальних та адміністративних справ проти журналістів і розслідування випадків їх побиття.
Прессекретар президента Росії Дмитро Пєсков відповів на звернення, заявивши, що "закон [про "іноагентів"] має бути і він буде", повідомило російське держагентство ТАСС. Пояснив він це тим, що "відбуваються спроби втручання у внутрішньополітичні процеси з-за кордону", і для цього нібито використовують журналістів і засоби масової інформації.
Пєсков сказав, що у Кремлі бачили "досить емоційне" звернення ЗМІ, проте влада країни не згідна з формулюванням "переслідування" і "не зовсім правильною риторикою".
Спікер Кремля також зазначив, що звернення журналістів "заслуговує на увагу". На його думку, якщо журналістській спільноті "здається недосконалим правозастосування деяких положень цього закону", це необхідно конструктивно обговорювати всередині спільноти, а потім із законодавцями і представниками виконавчої влади.
Контекст:
Закон про іноземних агентів ухвалили в Росії 2012 року. Будь-яку некомерційну організацію або громадський рух можуть занести у список агентів, якщо їм надають фінансову підтримку з-за кордону і вони ведуть політичну діяльність. Критеріїв, за якими визначають таку діяльність, у законі чітко не визначено.
Організації, які потрапили в реєстр, мають періодично звітувати про свою фінансову діяльність, а також указувати в інтернеті й у всіх публікаціях у ЗМІ, що вони є іноземним агентом. Порушення можуть призвести до мільйонних штрафів.
У листопаді 2017 року в Росії ухвалено закон, який дозволяє визнавати іноземними агентами засоби масової інформації, яким надають фінансування з-за кордону.
У список іноземних агентів РФ зараз входить 18 юросіб, серед ЗМІ – "Голос Америки", "Радио Свобода", "Крим.Реалії", "Настоящее время", "Медуза".
У Росії іноземними агентами також можуть визнати фізичну особу, яка поширює матеріали ЗМІ-"іноагентів" або бере участь у їх створенні, а також отримує гроші чи майно з-за кордону або від російських юросіб, які фінансують з іноземних джерел. У списку мін'юсту РФ – 25 фізосіб-"іноагентів".