"Робить заяви англійською мовою". Лавров побачив ознаки тиску на Тихановську
Глава МЗС РФ Сергій Лавров вважає, що англомовні заяви білоруської опозиціонерки Світлани Тихановської можуть свідчити про те, що головний адресат перебуває на заході.
На білоруську опозиціонерку Світлану Тихановську, яка виїхала до Литви, можуть чинити тиск. Про це 23 серпня на російському форумі "Територія смислів" заявив міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров, повідомляє РБК.
"Мабуть, їй не дозволили заспокоїтися... і вона почала робити політичні заяви, причому досить такі жорсткі, вимагаючи продовжувати страйки, протестні акції. І характерно, що вона все частіше робить свої заяви не російською мовою, не білоруською, а англійською мовою. Тобто адресат, зокрема, може, і головний адресат, перебуває в західному напрямку", – сказав він.
Лавров припускає, що мета цього – "не дати західним країнам заспокоїтися і переконати їх продовжувати смикати цю ситуацію".
Тихановська брала участь у виборах президента Білорусі, які завершилися 9 серпня. 10 серпня в її штабі повідомили, що кандидатка зникла після подання скарги до Центрвиборчкому країни на результати голосування. 11 серпня стало відомо, що Тихановська виїхала в Литву.
У штабі кандидатки у президенти заявили, що її вивезли з країни за вказівкою влади. Довірена особа Тихановської Ольга Ковалькова припустила, що на кандидатку у президенти чинили тиск із метою змусити покинути країну, хоча їхати Тихановська не збиралася.
На пресконференції у Вільнюсі 21 серпня Тихановська кілька разів відповідала на запитання англійською мовою. Тоді ж вона пообіцяла повернутися в Білорусь, якщо почуватиметься в безпеці.
У Білорусі залишається її чоловік – блогер Сергій Тихановський (він сам планував балотуватися у президенти, але його заарештували незадовго до виборів).
Із 4-го до 8 серпня в Білорусі тривало дострокове голосування на виборах президента, а 9 серпня відбулося основне. На пост президента балотувалося п'ятеро кандидатів. 14 серпня ЦВК оголосила остаточні підсумки виборів президента. За офіційними даними, перемогу здобув чинний президент Олександр Лукашенко, за якого проголосувало 80,1% виборців. Друге місце з 10,1% голосів посіла опозиційна кандидатка Світлана Тихановська. Решта кандидатів набрала менше ніж 2%. Водночас альтернативні екзитполи демонстрували протилежну картину – впевнену перемогу Тихановської.
Вибори в Білорусі відбувалися без незалежних міжнародних спостерігачів. Після закриття виборчих дільниць 9 серпня в кількох містах почалися протести, які тривають до сьогодні. До акцій долучилися трудові колективи найбільших білоруських підприємств. Мітингувальники звинувачують владу у фальсифікаціях і вимагають проведення нових виборів. Для розгону протестувальників силовики застосовували спецзасоби, зокрема в Мінську вони використовували світлошумові гранати, гумові кулі і водомети.
Під час протестів затримали приблизно 7 тис. демонстрантів, сотні дістали травми і поранення. За офіційними даними, загинуло четверо учасників мітингів, проте правозахисники та білоруські ЗМІ повідомляють про більшу кількість жертв. Станом на 18 серпня в СІЗО залишалося 44 людини.
16 серпня в Білорусі відбувся найбільший в історії мітинг – на опозиційну акцію протесту в Мінську, за оцінками білоруських журналістів, вийшло понад 200 тис. осіб.
Лукашенко не згоден на умови опозиції, він заявив, що, поки його не вб'ють, інших виборів у країні не буде. Пізніше він сказав, що нові вибори в Білорусі можливі після ухвалення нової конституції.
17 серпня депутати Європарламенту відмовилися визнавати результати виборів президента Білорусі і заявили, що вважають Лукашенка персоною нон ґрата в Євросоюзі.