Роскомнагляд і кіберадміністрація Китаю обмінюються інформацією про інтернет-цензуру з 2017 року – ЗМІ

Журналісти дістали від джерел протоколи й аудіо із закритих зустрічей представників Роскомнагляду та кіберадміністрації Китаю.

Перша така зустріч відбулася у червні 2017 року, її ініціатором був Китай. Обидві сторони заздалегідь підготували одна для одної списки запитань, проте відповісти на них встигли лише представники Роскомнагляду. Керівництво РКН цікавили китайські "механізми дозвільної та контрольно-наглядової діяльності" в галузі ЗМІ, інтернет-медіа й "окремих блогерів", практика державного регулювання месенджерів, шифрованого трафіку і VPN, а також методи боротьби з обходженням блокувань.

Тодішній глава Роскомнагляду Олександр Жаров запропонував кіберадміністрації відрядити китайських фахівців до Росії для вивчення технічних аспектів російської системи блокувань. Цікавило Жарова й те, як влаштований "Золотий щит" (він же "Великий китайський фаєрвол"), за допомогою якого китайська влада контролює і цензурує інтернет-трафік.

Зі свого боку китайська сторона хотіла довідатися, як РКН класифікує заборонену інформацію, які методики використовують для оброблення персональних даних і нагляду за інтернетом та як за допомогою інтернету держава формує "позитивний образ" Росії всередині країни і за кордоном.

Представників Китаю також цікавили акції протесту 26 березня 2017 року, організовані опозиціонером Олексієм Навальним після розслідування "Він вам не Дімон" про тодішнього прем'єра Дмитра Медведєва. Вони запитували, як ЗМІ впливають на акції і в який спосіб РКН контролює висвітлення акцій у медіа. Жаров відповів, що відомство не блокувало інформації із закликами виходити на погоджені акції. За його словами, закликів до непогоджених акцій також не блокували, оскільки у президента РФ Володимира Путіна "дуже високий рівень підтримки" – 89%.

Журналісти наводять слова Жарова, який казав, що влада вирішила подивитися, скільки людей вийде на акції. У підсумку, за його словами, мітинги були нечисленними, у них взяло участь кілька тисяч людей. На непогоджених акціях затримали кілька сотень людей, але швидко відпустили, стверджував він. Жаров додав, що РКН проводить "постійний моніторинг" усіх ЗМІ із суспільно-політичною спрямованістю, а інтерес до протесту спав "за кілька днів" через "велику підтримку" президента.

За два дні після зустрічі Роскомнагляд склав звіт для ФСБ з коротким змістом переговорів, у якому йшлося, що Жаров виступив за "об'єднання зусиль щодо вдосконалення блокування інформації" і наголосив на необхідності "обміну досвідом на рівні технічних фахівців з боку Росії і Китаю".

Журналісти пишуть, що у 2017 році керівництво РКН провело ще кілька нарад з кіберадміністрацією Китаю, але їхній зміст невідомий.

"Система" дізналася про ще одну закриту зустріч між представниками РКН і кіберадміністрації, яка відбулася 17 липня 2019 року. За даними журналістів, представників РКН цікавило, як Китай протистоїть ресурсам, які намагаються обійти блокування. Як приклад вони наводили месенджер Telegram, який РКН намагався заблокувати у 2018 році. Роскомнагляд також хотів дізнатися, чи використовує влада Китаю штучний інтелект для виявлення і блокування "забороненого контенту".

За кілька місяців РКН і кіберадміністрація Китаю підписали угоду про співпрацю. Журналістам вдалося дізнатися про три листи, в яких китайська влада просила РКН заблокувати неугодну для влади Китаю інформацію. Серед такої інформації виявилися:

• матеріал китайської служби ВВС про "туалетну революцію" в Китаї (урядова кампанія, оголошена у 2015 році з метою покращення санітарних умов у країні);
• пост із презентацією про імовірну травму спини лідера КНР Сі Цзіньпіна;
• посилання на профіль із GitHub, в якому описані методи обходження "Золотого щита";
• сайт газети The Epoch Times, пов'язаної із забороненим у Китаї релігійним рухом "Фалуньгун".

В одному з листів також є посилання на два профілі у "ВКонтакте". Перший належить чоловікові з ім'ям Ганібек. Він додав відеозапис із парою, яка танцює, під назвою "Рустам і Зумрад (Уйгури запалюють)". Уйгури в Китаї зазнають систематичного переслідування.

Друга сторінка – профіль китайського студента, в якому розміщено архівне відеоінтерв'ю із програми "60 хвилин" американського телеканала CBS із колишнім главою КНР Цзяном Цземінем. В інтерв'ю, судячи з тексту листа, обговорюють питання прав людини, однопартійне правління, американсько-китайські відносини та релігійні свободи.

У відповідь РКН повідомив, що не знайшов за цими посиланнями забороненої до поширення в Росії інформації. Наразі, як зазначає "Система", цих матеріалів так і не заблокували в Росії.

Контекст:

Китай вважають стратегічним партнером Росії. 4 лютого 2022 року, за три тижні до повномасштабного вторгнення Росії в Україну, лідери двох країн провели переговори, після яких зробили спільну заяву, виступивши проти розширення НАТО й незалежності Тайваню.

Зараз Китай намагається дотримуватися нейтральної позиції, але прямо не засуджує дій Москви. У Радбезі ООН Китай утримався під час голосування за резолюцію, у якій засуджують війну.