Щаранський: Із Бушем-молодшим ми стали близькими друзями. Це найкращий агент із продажу моїх книжок. Про мою книжку "На захист демократії" він сказав: "Хто хоче зрозуміти мою ДНК, нехай почитає цю книжку"
43-й президент США Джордж Буш – молодший щодо багатьох питань погоджувався з думкою радянського дисидента, ізраїльського політика Натана Щаранського і любив його книжки. Про це Щаранський розповів в інтерв'ю засновнику видання "ГОРДОН" Дмитрові Гордону.
"Із Бушем-молодшим ми стали близькими друзями. Це найкращий агент з продажу моїх книжок. Мою книжку The Case For Democracy... Якийсь журналіст йому сказав: "Чи правда, що ви свою політику будуєте за книжками правого міністра Ізраїлю?" Він узяв у нього книжку і сказав: "Хто хоче зрозуміти мою ДНК, нехай почитає цю книжку". Упродовж години [книжка на] Amazon перейшла з 385-го місця на друге", – розповів Щаранський.
За його словами, американський політик, "попри всі свої помилки, зрозумів суть": як важливо, що люди хочуть жити в умовах свободи, і як Захід може це використати.
"Усі люди в підсумку хочуть свободи. І в цьому плані він… я не хочу сказати "молився на мою книжку", але він сказав: "Я завжди відчував, що свобода – це не американський винахід, а подарунок Господа людству. Але я не знав, як це пояснити. Ви прийшли – і пояснили". І в цьому плані в нас була з ним хімія. Хоча було одне питання, у якому він не погодився зі мною. Я завжди казав, що свобода та демократія – це не вибори. Вільні вибори у вільному суспільстві – ось це демократія. А він вважав так: в Іраку ми їх звільнили, тепер нехай у них будуть вільні вибори – і все буде гаразд. Він буквально змусив нас, щоб у Палестинській автономії були вільні вибори. Коли диктатори й терористи при владі, це як радянські вибори", – зазначив Щаранський.
Він додав, що це була єдина точка, у якій їхні думки із Бушем-молодшим розбігалися.
"Це був чудовий президент", – наголосив ексміністр.
Контекст:
Щаранський народився 1948 року в Донецьку (тоді мав назву Сталіно). Закінчив Московський фізико-технічний інститут за спеціальністю "прикладна математика". Після здобуття вищої освіти працював у Всеросійському науково-дослідному інституті з перероблення нафти (ВНДІ).
1973 року подав документи на виїзд до Ізраїлю, але дістав відмову. Тоді ж його звільнили із ВНДІ. До середини 1970-х став активним учасником еміграційного руху євреїв-відмовників і одним з ініціаторів створення Гельсінської групи в Москві. Був помічником академіка Андрія Сахарова. Брав активну участь у єврейському русі в СРСР, у демонстраціях і голодуваннях протесту.
У 1977 році його заарештували за обвинуваченням у зраді Батьківщини та антирадянській агітації. Як стверджувало обвинувачення, Щаранський діяв за завданням іноземних розвідувальних служб. У 1978 році його засудили до 13 років позбавлення волі. В ув'язненні неодноразово потрапляв у штрафний ізолятор, оголошував голодування, десятки разів зазнавав примусового годування. 1986 року його звільнили в межах обміну, після чого він емігрував до Ізраїлю.
У 1995 році заснував і очолив партію "Ісраель ба-Алія", яка захищає інтереси репатріантів із колишнього СРСР.
Щаранський був депутатом ізраїльського парламенту. Обіймав посади міністра промисловості й торгівлі (1996–1999), глави МВС (1999–2000), міністра будівництва (2001–2003), міністра у справах Єрусалиму (2003–2005). У 2009–2018 роках був головою виконавчого комітету Єврейського агентства.
2006 року тодішній президент США Джордж Буш нагородив Щаранського Президентською медаллю Свободи, яка є найвищою цивільною нагородою Америки.