США розглядали вступ Росії в НАТО, але Німеччина була проти – Spiegel
Білл Клінтон, який обіймав посаду президента США 1994 року, був серйозно налаштований на те, щоб узяти країну-агресора Росію в НАТО, але Європа, особливо уряд Німеччини, рішуче була проти. Про це 23 серпня написав Spiegel із посиланням на засекречені німецькі документи.
Судячи з них, союзники по НАТО ухвалили принципове рішення про розширення на схід, проте Клінтон також обговорював імовірність вступу Росії до Альянсу. Як ідеться в публікації, він сказав тодішньому президенту РФ Борису Єльцину, що ніколи не відкидав членства РФ.
Саміт США і Росії відбувся у вересні 1994 року. За п'ять років до НАТО приєдналися Польща, Чехія й Угорщина, а за ними в межах розширення на схід – 11 інших європейських держав. Однак Росії серед них не було. Якби її взяли, то з офіційних ядерних держав до Альянсу не ввійшов би лише Китай, зазначають у публікації.
Вашингтон активно консультувався щодо цього питання із союзниками. У січні 1994-го спецпосланник США Строуб Телботт повідомив у штаб-квартирі НАТО, що за підтримки членів Альянсу питання про російське членство може постати вже за кілька років – починаючи приблизно з 2004-го.
Проте ідея зустріла жорсткий спротив, ідеться у статті. У Вашингтоні й особливо в Європі багато хто вважав її загрозою для єдності НАТО. Канцлер ФРН Гельмут Коль і міністр оборони Фолькер Рюе прямо називали російський вступ "смертним вироком" Альянсу. Дипломати попереджали, що членство Москви паралізує НАТО й зобов'яже захищати її кордони з Китаєм і Монголією.
Водночас на Заході не хотіли відштовхувати Кремль. Робоча група німецького уряду розробила проєкт політичного документа, який розіслали всім представництвам у листопаді 1994 року. У ньому йшлося про те, що Росія, як і Україна, і Білорусь, не може стати членом НАТО. Проте треба уникати публічних заяв, зважаючи на бажані домовленості з керівництвом Москви.
Ініціатива щодо вступу Росії в НАТО походила і від Єльцина, пише Spiegel. 1991 року він називав вступ Росії до Альянсу "довготривалою метою". Москва чекала партнерства після виведення військ зі Східної Європи й Балтії. Але Коль наполягав, що спочатку Польща, Чехія й Угорщина мають вступити в ЄС, а потім уже в НАТО і не раніше 2000 року. Під тиском республіканців і Східної Європи Клінтон прискорив розширення, але членство Росії в НАТО стало віддаленою перспективою.
Видання зазначає, що в листопаді 1994 року нинішній помічник нелегітимного президента РФ Володимира Путіна Юрій Ушаков заявляв, що розширення на схід – це "своєрідна зрада".
Контекст:
Військово-політичний союз НАТО заснували 1949 року у США, його членами є 30 країн Європи й Північної Америки.
У листопаді 2021 року Джордж Робертсон, який був генеральним секретарем Альянсу у 1999–2003 роках, заявив, що нелегітимний президент Росії Володимир Путін після приходу до влади хотів, щоб Росія стала членом НАТО.