"Це не була звичайна закупівля". ЗМІ розповіли, як РФ допомагала Ірану придушувати протести

Видання пише, що Росія допомогла Ірану усунути прогалини, виявлені під час нещодавніх серій протестів. У березні 2023 року, за шість місяців після початку протестів, спричинених смертю Махси Аміні в поліцейському відділку, іранська делегація із 17 осіб провела вісім днів, відвідуючи дочірні підприємства великого російського оборонного конгломерату.

Основну увагу приділяли не звичайному озброєнню, а засобам внутрішньої безпеки: електрошоковим пістолетам, світловим гранатам, вибуховим речовинам та іншим системам, призначеним для придушення протестів із мінімізацією смертей. 

Як вважає ЗМІ, це "не була звичайна закупівля". Іран консультувався з РФ як з експертом у підтримці авторитарного контролю. Але згодом ця поїздка втілилася в конкретні постачання. За даними Foreign Policy, наприкінці 2025 року Москва непомітно доправила в Іран приблизно 40 броньованих машин Spartak MRAP, розроблених для тривалих міських операцій.

У період із грудня 2025 року до січня 2026 року, коли протести в Ірані посилилися, російські й білоруські транспортні літаки Іл-76 здійснювали неодноразові польоти в Тегеран за маршрутами, розробленими так, щоб уникнути повітряного простору НАТО, пише ЗМІ.

Загальнонаціональне вимкнення інтернету, яке почалося 8 січня, паралізувало суспільство, утім дало змогу зберегти роботу державних сервісів і банківських систем. Як зазначає Foreign Policy, за підтримки російських компаній Тегеран вибудував систему глибокого аналізу інтернет-трафіку. Вона дає змогу точково блокувати соцмережі й відстежувати організаторів демонстрацій.

На практиці це зміщує репресії з масових арештів у бік попереджувальних дій, які підривають довіру між організаторами. Саме на ці методи, як зазначає ЗМІ, спирається російська влада для придушення протестів, не вдаючись до постійного великомасштабного насильства.

Foreign Policy вважає, що Москва не скеровуватиме військ для патрулювання іранських вулиць і не проводитиме прямої воєнної інтервенції. Такий крок обійшовся б дорого й посилив би міжнародну увагу до Кремля, зазначає ЗМІ. Також це "створило б ризик затягнути Росію в нескінченне зобов'язання, яке нагадує Сирію".

Натомість, як ідеться у статті, Росія й далі робитиме те, на що вона здатна: "допомагатиме режиму врятувати себе". Росія також прагнутиме захистити Іран на дипломатичному рівні. Як постійний член Ради Безпеки ООН Москва може блокувати або послаблювати санкції й посилювати наративи про зовнішнє втручання, щоб пом'якшити критику з боку Заходу, вважає ЗМІ.

Контекст:

28 грудня 2025 року в Ірані почалися масові антиурядові протести на тлі економічних проблем у країні. Верховний лідер Ірану Алі Хаменеї назвав протестувальників "бунтівниками" й закликав до придушення демонстрацій.

Між протестувальниками й правоохоронцями виникли сутички, які, як писало Reuters, стали найкривавішими за останні три роки. ЗМІ писали 13 січня, що в Ірані загинуло 12 тис. протестувальників, більшість – за два дні. 15 січня WSJ повідомило, що в Ірані різко скоротилися антиурядові протести через жорстоке поводження влади з протестувальниками.