Туреччина відновила переговори зі Швецією і Фінляндією щодо вступу до НАТО

Зустріч скликав генсек НАТО Єнс Столтенберг. На засіданні він заявив, що Фінляндія і Швеція зробили "безпрецедентні кроки для вирішення законних проблем безпеки Туреччини".

"Настав час для всіх союзників завершити процес ратифікації і привітати Фінляндію і Швецію як повноправних членів Північноатлантичного союзу напередодні майбутнього саміту НАТО у Вільнюсі", – сказав він.

На засіданні обговорили, що вже зробили для виконання домовленостей, прописаних у меморандумі. Зокрема, зазначає пресслужба Альянсу, між країнами вже немає обмежень на експорт зброї, суттєво покращено співпрацю для протидії тероризму і Швеція незабаром схвалить закон, який додатково посилить законодавство у цій сфері й стосуватиметься також Робітничої партії Курдистану.

"Сторони зійшлися на думці, що рішення запросити Фінляндію і Швецію до членів НАТО було історичним. Вони також погодилися з тим, що швидка ратифікація як Фінляндією, так і Швецією буде у спільних інтересах, а їхнє членство посилить Північноатлантичний союз", – зазначають у комюніке.

Прессекретар президента Туреччини Ібрагім Калин після зустрічі з представниками Швеції і Фінляндії у Брюсселі заявив, що країна зазначає, що деякі кроки, які зробили у межах ратифікації, були задовільними, пише Hürriyet.

"Але процес не завершений. Ми заявили, має бути зроблено кроки для запобігання діям, спрямованим на фінансування тероризму і ведення пропаганди", – сказав Калин.

Контекст:

Швеція і Фінляндія одночасно подали заявки на вступ до НАТО 18 травня 2022 року – після того, як РФ розпочала повномасштабне вторгнення в Україну.

Туреччина виступала проти членства Швеції і Фінляндії в НАТО ще до подання ними заявки на вступ до Альянсу. Як пояснював 16 травня президент Туреччини Реджеп Ердоган, Туреччина не схвалювала заявки, тому що Швеція і Фінляндія "не мають чіткої та недвозначної позиції щодо терористичних організацій". Такою в Анкарі вважають, зокрема, Робітничу партію Курдистану.

Ситуація загострилася після того, як 21 січня 2023 року біля посольства Туреччини у Стокгольмі відбулися протести проти вступу в НАТО і на підтримку курдів. На одному із них лідер данської ультраправої політичної партії Hard Line Расмус Палудан спалив Коран, пише Reuters. Водночас агентство зазначає, що Палудан дістав дозвіл поліції на проведення акції. У дозволі йшлося, що "його акція протесту була спрямована проти ісламу і спроби президента Туреччини Реджепа Ердогана вплинути на свободу висловлення думок у Швеції".

Після інциденту Ердоган заявив, що його країна не підтримає заявку Швеції на вступ до НАТО. Він назвав акцію, де спалили Коран, "брудною" і образливою "і для мусульман, і взагалі для всіх людей, усіх прав і свобод".

18 лютого міністр оборони Фінляндії Мікко Савола сказав, що його країна вступить у НАТО без Швеції, якщо Туреччина не схвалить її заявку. 1 березня Фінляндія схвалила законопроєкт про вступ у НАТО.