У Чехії заявили, що країна з 2022 року заробила на українцях більше, ніж витратила

За його словами, загальні витрати чеської держави на допомогу Україні – 91,3 млрд крон (€3,7 млрд). Він наголосив, що доходи держави перевищують ці витрати на 12,7 млрд крон (€0,52 млрд), оскільки доходи від соціального й медичного страхування й податків становлять 79 млрд крон (€3,2 млрд), а компенсації за військову допомогу – 25 млрд крон (€1,0 млрд).

Тому, як наголосив політик, чеська держава на допомозі Україні "точно не втрачає, навпаки". Окрім того, на його думку, чехи "не мають ігнорувати аспект справедливості й справедливої боротьби українців, питання безпеки й решту, але цифри свідчать зовсім чітко". Він подякував усім, хто брав участь у наданні допомоги Україні від початку російської агресії 2022 року.

Фіала сказав, що цифри можуть бути спростуванням неправдивих тез, які висуває нинішня більшість у парламенті. 

За словами Фіали, профіцит є й у частині системи охорони здоров'я для українських біженців. Доходи від державного медичного страхування становлять 24,1 млрд крон (€0,98 млрд), а витрати на медичні послуги за той самий період – 11,8 млрд крон (€0,48 млрд).

Віцепрем'єр Віт Ракушан, представник ліберальної партії STAN, заявив, що уряд зовсім не соромиться того, як він впорався з безпрецедентною ситуацією, зокрема щодо біженців з України. Він зазначив, що на легальному ринку праці в Чехії зараз працює 170 тис. українців і що "ці люди нам багаторазово повернуть". Політик вважає, що Чехія – "найуспішніша в ЄС у тому, як інтегрувала біженців в роботу".

За даними Ракушана, у Чехії зараз 396 тис. осіб мають тимчасовий захист. На спеціальне довгострокове перебування подало заявки 80 тис. українців, умови поки виконало 15 тис. осіб. Українці також не становлять групи, яка має більшу частку в криміногенній статистиці, ніж інші групи населення, додав він.

Контекст:

У Чехії 3–4 жовтня відбулися парламентські вибори. Правопопулістська партія "Акція незадоволених громадян" (АNO) здобула найбільшу підтримку серед чехів.

Її лідер і експрем'єр-міністр Чехії (2017–2021 роки) Андрей Бабіш обіцяв у разі повернення на посаду глави уряду скасувати розпочату країною програму постачання Україні артбоєприпасів (торік Києву передали 1,5 млн боєприпасів, а цього року – уже понад 1,1 млн).

8 жовтня Бабіш заявив, що, якщо його політсила буде в уряді, Чехія "не дасть Україні жодної крони [з бюджету] на зброю". Він додав, що Чехія вносить "60 млрд до бюджету Євросоюзу", який надає допомогу Україні.

9 жовтня президент Чехії Петр Павел повідомив у Х, що провів зустріч із Бабішем, який розповів йому про переговори з політсилами про формування нового уряду Чехії.

13 жовтня продовження військової допомоги Україні після парламентських виборів у Чехії обговорив із Павелом глава Української держави Володимир Зеленський.

6 листопада Павел прийняв відставку уряду Фіали. Він буде т.в.о. прем'єра до призначення нового складу уряду.