У ЄС підписали вісім контрактів про спільні закупівлі боєприпасів для України

Підписання останніх п'яти контрактів відбулося у штаб-квартирі EDA у Брюсселі під час візиту послів комітету з питань політики і безпеки Європейського союзу.

Боєприпаси, які закуповують, призначено для найпоширеніших самохідних гаубиць, котрі країни – члени ЄС передали Україні: французька Caesar, польська Krab, німецька Panzerhaubitze 2000 і словацька Zuzana.

Верховний представник ЄС із питань закордонних справ і політики безпеки  Жозеп Боррель, який також очолює Європейське оборонне агентство, сказав, що тепер держави – члени Євросоюзу можуть розміщувати замовлення в межах восьми рамкових контрактів.

"Час має вирішальне значення. [Президент країни-агресора Росії Володимир] Путін не демонструє жодних ознак припинення своєї агресії проти українського народу. Саме тому наша військова підтримка обороноздатності України має тривати", – зазначив Боррель.

Виконавчий директор EDA Їржі Шедіви додав, що агентство пропонує країнам – членам ЄС реальні можливості розміщувати замовлення у промисловості через EDA як для підтримки України, так і для поповнення власних національних запасів.

Контекст:

20 березня 17 держав – членів ЄС і Норвегія домовилися про спільні закупівлі боєприпасів. Серед країн ЄС проєкт підписали Австрія, Бельгія, Хорватія, Кіпр, Чехія, Естонія, Фінляндія, Франція, Німеччина, Греція, Люксембург, Мальта, Нідерланди, Португалія, Румунія, Словаччина та Швеція. 22 березня до угоди ЄС про спільне придбання боєприпасів приєдналася Іспанія, 23-го – Польща, 20 квітня – Словенія.

23 березня лідери ЄС ухвалили угоду, яка має на меті надати Україні 1 млн артилерійських снарядів протягом найближчих 12 місяців. Очікували, що спочатку виділять €1 млрд на те, щоб країни ЄС якнайшвидше передали Україні боєприпаси, які в них є. Потім держави проведуть спільну закупівлю ще на €1 млрд.

13 квітня Рада Євросоюзу затвердила виділення €1 млрд для підтримки Збройних сил України. Рішення реалізує першу частину угоди від 20 березня про боєприпаси для України.

Проте реалізація закупівель зайшла у глухий кут, оскільки уряди сперечалися про умови контрактів. Видання Politico пояснювало, що головним предметом розбіжностей є те, наскільки обмежити фінансування виробникам із ЄС і чи потрібно залучати у план компанії з таких країн, як США та Великобританія. Франція очолювала зусилля щодо збереження грошей усередині блоку, тоді як інші країни, включно з Польщею, побоювалися, що європейська оборонна промисловість може виявитися не в змозі надати Україні 1 млн снарядів протягом обіцяних 12 місяців.

21 квітня глава європейської дипломатії Жозеп Боррель у розмові з главою МЗС України Дмитром Кулебою проінформував, що ЄС надав понад 60% першого траншу на боєприпаси для України. Кулеба закликав якнайшвидше надати другий транш у сумі €1 млрд на спільні закупівлі "заради гарантування безпеки в Європі".

Посли Європейського союзу 3 травня погодили схему спільної закупівлі боєприпасів для України після суперечок.