У Кремлі заявили, що "переважне місце" в онлайн-переговорах Путіна і Байдена зайняла тема Донбасу

Зокрема, глави двох держав обговорили виконання Мінських домовленостей, які "є безальтернативною основою мирного врегулювання" ситуації на сході України.

Зазначено, що Путін поскаржився Байдену "на цілковитий демонтаж" Україною Мінських угод та домовленостей, досягнутих у нормандському форматі.

Напередодні розмови з Путіним Байден поспілкувався з лідерами ФРН, Франції, Італії та Великобританії. У спільному повідомленні, опублікованому на сайті Єлисейського палацу, вони нагадали, що Росії варто відновити переговори з Україною у межах нормандського формату під егідою Франції та Німеччини.

Наголошують, що п'ять глав держав та урядів обмінялися оцінками "ситуації, яка створила напруженість між РФ та Україною, висловили рішучість домагатися дотримання суверенітету Української держави" та "заявили про свою відданість діям для підтримки миру й безпеки в Європі".

Перед бесідою глав Білого дому та Кремля узгодили позиції президент України Володимир Зеленський та держсекретар США Ентоні Блінкен. У Держдепартаменті Сполучених Штатів заявили, що Зеленський та Блінкен обговорили необхідність "мирного дипломатичного врегулювання конфлікту на Донбасі, а також повного відновлення суверенітету України в її міжнародно визнаних кордонах, включно з окупованим Кримом".

Переговори Байдена та Путіна відбулися захищеною лінією відеозв'язку. Вони тривали більше ніж дві години.

Байден попередив Путіна про "рішучі економічні та інші заходи" у разі вторгнення в Україну, закликавши до деескалації ситуації. Водночас глава Кремля поскаржився американському президенту, що НАТО робить небезпечні спроби "освоєння української території".

Окрім того, президенти обговорили питання інформаційної безпеки, план дій щодо іранської ядерної програми, а також співпрацю між США та РФ.

Контекст:

Одразу після анексії Криму 2014 року Росія почала збройну агресію на сході України. Бойові дії відбуваються між Збройними силами України з одного боку і російською армією та підтримуваними Україною бойовиками, які контролюють частину Донецької й Луганської областей, – з іншого. Офіційно РФ не визнає свого вторгнення в Україну, незважаючи на факти та докази, надані Україною.

Переговори щодо врегулювання конфлікту ведуть у межах тристоронньої контактної групи (ТКГ, Україна – ОБСЄ – Росія) та "Нормандської четвірки" (Україна – Німеччина – Франція – Росія). Мінськ став місцем зустрічей ТКГ 2014 року. Наразі через пандемію коронавірусу засідання ТКГ проводять у форматі відеозв'язку.

12 лютого 2015 року в Мінську лідери України, Росії, Франції та Німеччини Петро Порошенко, Володимир Путін, Франсуа Олланд та Ангела Меркель під час 17-годинних переговорів погодили два документи щодо врегулювання конфлікту на Донбасі: декларацію щодо виконання Мінських угод та Комплекс заходів щодо виконання Мінських угод. Вони передбачали припинення воєнних дій на Донбасі, виведення незаконних збройних формувань із регіону, створення умов для проведення виборів до місцевих органів влади тощо. Поки що Мінських угод не виконано.

У Парижі 9 грудня 2019 року відбувся останній саміт лідерів "Нормандської четвірки". У його підсумковому комюніке зазначено, що сторони домовилися про припинення вогню, відкриття нових пунктів пропуску, обмін утримуваними особами за формулою "всіх на всіх" до 31 грудня 2019 року, розведення сил та засобів на трьох нових ділянках на Донбасі, продовження на рік дії закону "Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей" і розширення мандата спеціальної моніторингової місії ОБСЄ.

Домовленості було виконані частково. Очікували, що наступний саміт відбудеться 2020 року, проте цього не сталося.

Від участі в переговорах у нормандському форматі відмовляється Росія, кажуть у МЗС України.