У МЗС РФ заявили, що Москва "уважно стежить" за подіями у Казахстані

"Виступаємо за мирне вирішення всіх проблем у межах конституційно-правового поля та діалог, а не через вуличні заворушення і порушення законів. Саме на це спрямовані кроки президента Республіки Казахстан Касима-Жомарта Токаєва щодо стабілізації ситуації, оперативного вирішення наявних проблем, зокрема тих, які містяться у законних вимогах протестувальників", – заявили у російському відомстві.

У МЗС РФ додали, що підтримують зв'язок із російськими закордонними установами в Казахстані. Згідно з наявною нині інформацією, постраждалих серед громадян Російської Федерації, які перебувають у Республіці Казахстан, немає.

Контекст:

Мітинги в Казахстані розпочалися 2 січня, коли сотні жителів Жанаозена, нафтового міста в Мангістауській області, вийшли до будівлі райадміністрації (акімату) із протестом проти підвищення цін на газ. Протестувальники вимагали знизити ціни на скраплений газ до 50 тенге (3,12 грн) за літр. 31 грудня 2021 року вартість газу в місті становила 100 тенге (6,23 грн), з 1 січня зросла до 120 тенге (7,48 грн).

Надалі протести розпочалися і в інших містах – Уральську, Атирау, Актобе, Алмати та Нур-Султані. Станом на 4 січня загальна чисельність протестувальників сягнула приблизно 10 тис. осіб.

4 січня протести переросли в заворушення та сутички мітингувальників із правоохоронцями. В Алмати силовики почали застосовувати світлошумові гранати. На тлі протестів у країні почалися проблеми з доступом до деяких порталів новин і соцмереж. У підсумку постраждала майже сотня правоохоронців, 200 людей затримали.

5 січня Токаєв відправив уряд у відставку. Також він доручив антимонопольному органу запровадити на 180 днів державне регулювання цін на скраплений газ, бензин і дизель.

Цього самого дня в Алмати протестувальники увірвалися до мерії міста, після чого там почалася пожежа.