У МЗС Вірменії заявили, що для гарантування безпеки в Нагірному Карабасі треба визнати його незалежність
Глава МЗС Вірменії Зограб Мнацаканян заявив, що представники невизнаної Нагірно-Карабаської республіки мають брати участь у переговорах щодо ситуації в регіоні. Дипломат зазначив, що Єреван не може давати команд Нагірному Карабаху.
Щоб гарантувати безпеку в районі Нагірного Карабаху, треба визнати незалежність невизнаної Нагірно-Карабаської республіки. Про це міністр закордонних справ Вірменії Зограб Мнацаканян заявив РБК в інтерв'ю, витяги з якого було опубліковано 14 жовтня.
"Визнання незалежності Нагірного Карабаху з боку міжнародної спільноти є важливим кроком, важливим інструментом, заходом підтримання безпеки", – сказав він.
Вірменський дипломат вважає, що питання Нагірного Карабаху пов'язане передусім із гарантуванням вірменам, які там перебувають, "екзистенціальної фізичної безпеки".
"У цьому питанні Єреван розраховує на підтримку й активну участь міжнародної спільноти. Сьогодні ми маємо дуже важку ситуацію, коли фактично Азербайджан іде шляхом вирішення у військовий спосіб, коли вони фактично застосували не тільки загрозу сили, а й безпосередньо силу і завдали великого удару по процесу мирного врегулювання", – заявив Мнацаканян.
За його словами, представники невизнаної республіки мають брати участь у переговорному процесі щодо ситуації в регіоні.
"Те, що Карабах не сидить за столом, не означає, що ми, зі свого боку, не працюємо з його представниками. Але якщо хтось припускає, що ми телефонуємо в Карабах і даємо команди наліво і направо, то він абсолютно не уявляє реалій Вірменії, Нагірного Карабаху, нашого життя і наших взаємовідносин. Ми не можемо давати команди Нагірному Карабаху, але ми можемо з ним працювати", – пояснив глава МЗС Вірменії.
У 1991 році за підтримки Вірменії Нагірний Карабах оголосив про незалежність від Азербайджану. Це призвело до бойових дій, що тривали до 1994 року. Збройний конфлікт завершився підписанням Бішкекського протоколу про перемир'я і припинення вогню, але час від часу між сторонами виникають збройні сутички. За час конфлікту в регіоні загинуло більше ніж 30 тис. осіб.
Азербайджан вважає Нагірний Карабах окупованою Вірменією територією.
27 вересня 2020 року в Нагірному Карабасі спалахнув наймасштабніший протягом останніх років конфлікт. Міноборони Азербайджану звинуватило Вірменію в "масштабній провокації", обстрілі позицій азербайджанської армії та оголосило про початок "стрімкого контрнаступу". Вірменська влада, зі свого боку, заявила, що азербайджанські військові ініціювали наступ на Нагірний Карабах. Під час конфлікту сторони використовують танки, важку артилерію й авіацію. Повідомляли про загиблих і поранених військовослужбовців та мирних жителів.
Воєнний стан ввели як у Вірменії, так і в окремих районах Азербайджану. Обидві країни, які беруть участь у конфлікті, оголосили мобілізацію.
3 жовтня у Вірменії заявили, що Азербайджан перейшов у масштабний наступ, який силам самооборони невизнаної республіки вдалося зупинити.
9 жовтня під час переговорів у Москві представники Азербайджану і Вірменії домовилися про припинення вогню в Нагірному Карабасі з 12.00 10 жовтня. Однак після настання перемир'я обидві сторони звинуватили одна одну в його порушенні.