В армії Естонії пояснили, чому вважають, що збивати російські винищувачі – "стратегічна помилка"

"Я стверджую, що збиття літаків цього разу було б стратегічною помилкою, наслідки якої для нас були б значно гіршими, ніж той дипломатичний успіх, якого ми все ж досягли в урегулюванні інциденту. І, ймовірно, багато наших союзників не зрозуміло б такого кроку. Але [країні-агресору] Росії немає сенсу – і вона сама це чудово розуміє – провокувати. Якщо вона перейде цю межу й ми будемо змушені застосувати силу, НАТО зробить це рішуче", – зазначив Мерило.

За його словами, було виконано неодноразово відпрацьовані процедури й завдяки холоднокровним діям створено передумови для подальших дипломатичних процесів, які зміцнили колективну оборону НАТО в регіоні. Він не погодився з версією, що це було тестування з боку Росії.

"Росія дивиться на нас так само, як і ми на неї, – ми намагаємося зрозуміти, що вона робить, як робить, і постійно оцінюємо можливості одне одного. Вона не має жодної потреби нас "тестувати", і в цьому разі можна радше говорити про один із кроків ескалації, метою якого було викликати ширший резонанс між нами й так само створити умови, щоб в Україні в них справи були трохи краще, ніж зараз", – пояснив гість програми.

На його думку, важко повірити російській версії про випадковість чи навігаційну помилку, тому що винищувачі перебували в естонському повітряному просторі надто довго.

Мерило назвав дії Росії дурними й дуже небезпечними.

"Гратися з можливістю такої ескалації, особливо з ризиком ненавмисної ескалації, – абсолютно безвідповідально. Для захисту наших людей ми готові застосувати і смертельну силу", – заявив командувач сил оборони Естонії.

Він сказав, що точно відомо, яке озброєння було під крилами російських винищувачів, і воно не було призначено для ураження наземних цілей.

"Ба більше, сучасні системи озброєнь такі потужні, що для ураження цілей на території Естонії літакам навіть не потрібно виходити за межі російського повітряного простору. Тому бракувало кількох кроків, щоб ці винищувачі можна було кваліфікувати як безпосередню загрозу. А, як і всюди, у разі застосування смертельної сили має бути пряма загроза життю людей. У цей момент такої загрози не було, і саме тому літаків не збили", – пояснив він.

Генерал додав, що рішення про застосування сили в разі потреби мав би ухвалити НАТО, тому що в командувача сил оборони Естонії й естонських політиків таких повноважень немає.

На думку Мерило, цей інцидент безпосередньо не змінив загального рівня загрози для Естонії, і ризик конвенційного воєнного нападу залишається незмінним.

"Адже Росія досі зав'язла в Україні, вона там дуже серйозно залучена й не має сил для іншої воєнної операції на будь-якому напрямку, тим паче проти НАТО. [...] Ми бачимо, що різні дії, спрямовані проти Європи і проти нас, у певному сенсі є старими прийомами, які знову відродили. Але нічого несподіваного в цьому немає. Тому я стверджую, що зміна оцінювання загроз – абсолютно нормальний процес. Нам не потрібно жити у страху, а потрібно готуватися, намагатися зрозуміти, чого ще можна чекати в майбутньому, щоб запобігти розвитку подій", – наголосив військовий.

На запитання, чи варто очікувати, що місія НАТО з патрулювання естонського повітряного простору невдовзі перетвориться на місію протиповітряної оборони, Мерило відповів, що якщо ситуація й далі розвиватиметься через ескалацію, то, імовірно, так і станеться.

"Тут є принципова різниця, і найважливіша з них, я вважаю, – це різниця у способі мислення як у нас самих, так і у противника: коли ми готові рішуче застосувати силу й ліквідувати загрозу на максимально ранньому етапі. Це означає, що, якщо ми перейдемо до цієї нової моделі, ситуація у світі стане ще небезпечнішою. Ми вже залишили позаду складні часи й увійшли в небезпечну епоху", – наголошує Мерило.

Контекст:

19 вересня два російські винищувачі пролетіли на заборонено низькій висоті над польською платформою Petrobaltic у Балтійському морі. Того самого дня три російські винищувачі МіГ-31 вторглися в Естонію неподалік острова Вайндло, повідомляли сили оборони країни. Фінляндія підняла свої винищувачі для супроводу росіян, після чого до перехоплення приєдналися італійські F-35 з естонської бази "Емарі". У міноборони РФ заявили, що російські МіГ-31 нібито здійснювали плановий переліт із Карелії до Калінінградської області, і спростували звинувачення в порушенні кордонів інших держав, що нібито "підтвердили засоби об'єктивного контролю".

Через інцидент Естонія вперше за 34 роки скликала екстрене засідання Радбезу ООН.

Західні аналітики вважають, що РФ і далі "промацуватиме" оборону НАТО.

23 вересня президент США Дональд Трамп заявив, що країни НАТО мають збивати літаки РФ у своєму небі.

25 вересня російський посол у Франції Олексій Мєшков заявив, що якщо НАТО зіб'є літак РФ, то "буде війна".

1 жовтня Fox News із посиланням на трьох європейських чиновників, які побажали зберегти анонімність, повідомляв, що між генеральним секретарем НАТО Марком Рютте і прем'єр-міністром Естонії Крістеном Міхалом минулого тижня виникла суперечка після того, як країна зробила запит на консультації, відповідно до ст. 4 Північноатлантичного договору через порушення повітряного простору трьома винищувачами Росії.