Вибухи будинків, "Норд-Ост", Беслан та інші. Наймасштабніші теракти в Росії за часів Путіна
3 квітня в метро Санкт-Петербурга між станціями "Технологічний інститут" та "Сінна площа" стався вибух, унаслідок якого 14 осіб загинули і понад 50 постраждали. Деякі політики та експерти, зокрема екс-депутат Держдуми Ілля Пономарьов і фінансист Слава Рабінович, припускають, що до теракту причетний президент РФ Володимир Путін, який із його допомогою може підняти рейтинг і обмежити можливості опозиції. "ГОРДОН" розповідає про найбільші теракти, які сталися після приходу до влади Путіна і забрали понад тисячу життів росіян.
Теракти в 90-х
Перед приходом до влади Володимира Путіна в РФ сталося три масштабні теракти.
У червні 1995 року бойовики під керівництвом Шаміля Басаєва атакували місто Будьонновськ (Ставропольський край) і захопили в заручники понад 1600 жителів. У підсумку переговорів Москва виконала вимоги терористів і погодилася вивести війська з Чечні, а терористам дозволили повернутися до Чечні. У Будьонновську загинуло 129 осіб, 415 було поранено. У відставку пішли міністр у справах національностей, керівники ФСБ, МВС і губернатор Ставропольського краю.
Другий теракт стався в 1996 році під час Першої чеченської війни. Бойовики атакували російське місто Кизляр (Дагестан), захопили заручників і намагалися повернутися з ними до Чечні. Перетнути кордон їм не вдалося, і вони закріпилися в селі Первомайському. Унаслідок боїв у Кизлярі й Первомайському загинуло 78 силовиків і мирних громадян, кілька сотень постраждало.
Третій теракт – підрив дев'ятиповерхового житлового будинку в Каспійську (Дагестан) у листопаді 1996 року. У будівлі проживали сім'ї військовослужбовців Каспійського прикордонного загону. Унаслідок вибуху загинуло 64 людини, зокрема 20 дітей.
Вибухи житлових будинків
4–16 вересня 1999 року, Буйнакськ, Москва, Волгодонськ.
У трьох російських містах серія терактів сталася через місяць після того, як Володимир Путін став прем'єр-міністром країни.
У Буйнакську (Дагестан) поруч із п'ятиповерховим будинком підірвали вантажівку з 2,7 т вибухової речовини, у Москві сталося два вибухи: у дев'ятиповерхівці на вулиці Гур'янова вибух стався на першому поверсі, а у восьмиповерхівці на Каширському шосе – у підвалі. Другий будинок був цегляним, тому внаслідок вибуху повністю зруйнувався. Четвертий теракт стався у Волгодонську Ростовської області: там поряд із дев'ятиповерхівкою вибухнула вантажівка з вибухівкою.
Вибухи призвели до загибелі 307 осіб, постраждало понад 1700.
За офіційною версією, теракти організували кавказькі бойовики, які домагалися залякати населення і тиснули на владу. За неофіційними даними, до вибухів причетна Федеральна служба безпеки (ФСБ) Росії й особисто Володимир Путін. Екс-співробітник ФСБ Олександр Литвиненко та історик Юрій Фельштинський написали про це книгу із назвою "ФСБ підриває Росію".
У серпні 1999 року (до терактів) рейтинг Путіна становив 31%, у січні 2000 року він досяг 84%. У березні 2000 року відбулися вибори президента РФ, на яких Путін переміг у першому турі.
Теракт на Дубровці
23–26 жовтня 2002 року, Москва.
Терористи захопили заручників у будівлі Будинку культури "Московский подшипник", де в цей час ішов мюзикл "Норд-Ост".
Заручниками стали 916 осіб. Протягом трьох днів вели переговори, які дали змогу звільнити приблизно 50 заручників. Потім силовики застосували газ, що присипляє, і почали штурм театрального центру.
За офіційними даними, загинуло 130 заручників, за підрахунками громадської організації "Норд-Ост" – 174 заручники. Поранення дістало понад 700 осіб.
ФСБ стверджувала, що причиною смерті багатьох заручників стало "загострення хронічних хвороб", водночас склад використаного газу під час штурму досі невідомий.
Європейський суд із прав людини встановив "неадекватне планування рятувальної операції" і відсутність ефективного розслідування з боку Росії. 64 потерпілим ЄСПЛ присудив компенсацію на загальну суму €1,3 млн. Водночас у рішенні влади про застосування газу суд порушень не знайшов.
Вибух у московському метро
6 лютого 2004 року, Москва.
Терорист-смертник із Північного Кавказу підірвав вибуховий пристрій потужністю 4 кг у тротиловому еквіваленті у вагоні Московського метрополітену. Вибух стався між станціями "Автозаводська" і "Павелецька".
Унаслідок теракту загинула 41 особа, не враховуючи терориста. Постраждало понад 250 осіб. За участь у цьому теракті, а також причетність до вибуху на станції "Ризька" 31 серпня 2004 року Московський міський суд засудив трьох осіб до довічного ув'язнення.
У вагонах усіх ліній після цього теракту встановили камери, для безпеки в метро запустили централізовану систему відеоспостереження.
Вибухи в літаках
24 серпня 2004 року, Тульська і Ростовська області.
Два літаки Ту-134 і Ту-154, що вилетіли з московського аеропорту Домодєдово, вибухнули в повітрі з інтервалом одну хвилину. Перший прямував до Волгограда і впав у Тульській області, другий летів до Сочі й звалився в Ростовській області.
Вибухівку на борту підірвали терористки-смертниці. Відповідальність узяло на себе ісламістське угруповання "Бригади Ісламбулі", організатором теракту називав себе і чеченський терорист Шаміль Басаєв.
Загинуло 89 людей – усі пасажири та члени екіпажу, що були в літаках.
До семи років позбавлення волі суд засудив капітана міліції Михайла Артамонова, який затримав смертниць в аеропорту Домодєдово, але відпустив їх, не обшукавши. Також півтора року колонії отримали спекулянт і співробітник авіакомпанії, які продали квитки террористкам без надання паспортів.
Захоплення школи в Беслані
1 вересня 2004 року, Беслан.
У школі №1 міста Беслан (Північна Осетія) терористи захопили 1128 заручників – переважно дітей, їхніх батьків та працівників школи.
Заручники були у вкрай важких умовах: їм відмовляли в їжі та воді, не давали медикаментів, дозволяли говорити тільки російською мовою, деяких розстрілювали за непокору.
Переговори з терористами результату не дали. Третього дня після захоплення силовики провели штурм, звільнивши більшість заручників. Загинуло 333 людини, зокрема 186 дітей. Поранення дістали 783 людини.
Відповідальність за теракт узяв на себе Шаміль Басаєв. Заарештовано було тільки одного терориста – Нурпаша Кулаєва, якого засудили до довічного ув'язнення.
Вибухи на станціях "Луб'янка" і "Парк культури"
29 березня 2010 року, Москва.
Дві терористки-смертниці кавказького походження підірвали себе на станціях московського метро. Перший вибух стався о 7.26, другий – о 8.39.
Потужність вибухових пристроїв становила 4 кг і 1,5–2 кг у тротиловому еквіваленті. Загинула 41 людина, ще 88 дістали поранення.
Відповідальність за теракт узяв на себе лідер терористичної організації "Кавказький емірат" Доку Умаров.
Теракт у Домодєдово
24 січня 2011 року, Москва.
У залі міжнародних прильотів аеропорту Домодєдово терорист-смертник підірвав бомбу потужністю від 5 до 10 кг у тротиловому еквіваленті. Вибуховий пристрій було начинено обрізками труб, болтами, гайками та іншими елементами, що уражають.
Загинуло 37 людей, 170 дістали поранення. Відповідальність за теракт узяв на себе Доку Умаров, який стверджував, що Росію чекають і інші напади.
Серед загиблих була громадянка України, драматург Ганна Яблонська, яка прибула з Одеси для отримання премії журналу "Мистецтво кіно".
У 2011 році в Стамбулі з пістолета із глушником убили трьох людей, одна з яких перебувала у федеральному розшуку в Росії за звинуваченням в організації теракту в Домодєдово, а іншу вважали соратником Доку Умарова. Турецька поліція підозрювала у вбивстві громадянина РФ Олександра Жиркова, якому вдалося втекти.
Теракти у Волгограді
29–30 грудня 2013 року, Волгоград.
Терорист-смертник Аскер Самедов підірвав себе на залізничному вокзалі у Волгограді. Він намагався потрапити до зали очікування, але його зупинили сержант поліції Дмитро Маковкін та інспектор з огляду Сергій Наливайко. Вони не дозволили терористові потрапити до зали, і той вибухнув біля входу.
На вокзалі Волгограда загинуло 18 осіб і 45 дістало поранення. Маковкіна, Наливайка і ще трьох поліцейських посмертно нагородили орденом Мужності.
Наступного дня спільник Самедова, Сулейман Магомедов, підірвав себе в тролейбусі у Волгограді. Бомба потужністю 4 кг у тротиловому еквіваленті вибухнула в салоні, загинуло 16 людей, 25 дістало поранення.
У 2014 році суд Волгограда засудив до 19 років в'язниці двох співучасників, які надали терористам житло, де вони виготовили вибухівку. Ще двоє спільників, які допомогли бойовикам дістатися до Волгограда, отримали по 3 роки і 10 місяців позбавлення волі.
Теракт на борту А321 над Синаєм
31 жовтня 2015 року, Синайський півострів (Єгипет).
Аварія літака Airbus A321 над Синаєм стала найбільшою авіакатастрофою в історії Єгипту, а також наймасовішою загибеллю росіян у авіакатастрофах.
Літак вилетів з єгипетського Шарм-ель-Шейха і прямував до Санкт-Петербурга. Через 23 хвилини після зльоту літак зник із радарів, незабаром його уламки виявили біля міста Нехель. Загинуло 224 людей, усі, хто був на борту.
Офіційну заяву про те, що причиною катастрофи був теракт, у листопаді 2015 року зробив глава ФСБ Олександр Бортніков. У салоні літака спрацював саморобний вибуховий пристрій потужністю до 1 кг у тротиловому еквіваленті.
Відповідальність за теракт узяв на себе Синайський підрозділ "Ісламської держави" (ІДІЛ). Військова кампанія РФ проти ІДІЛ у Сирії почалася за місяць до катастрофи – 30 вересня 2015 року.
Теракти на Північному Кавказі
Під час Другої чеченської війни і після неї в російських містах, розташованих на Північному Кавказі, відбувалися десятки терактів, жертвами яких стали сотні людей.
Серед інших нападів чеченські бойовики закладали бомбу біля Центрального ринку в Мінеральних Водах (березень 2001 року, 24 загиблих), підривали машини біля Будинку уряду в Грозному (грудень 2002 року, 71 загиблий), а також підривали КамАЗи біля управління ФСБ Надтеречного району (травень 2003 року, 59 загиблих) і військового госпіталю в Моздоку (серпень 2003 року, 52 загиблих).
У грудні 2003 року терорист-смертник підірвав бомбу в електропоїзді "Кисловодськ – Мінеральні Води" недалеко від станції Єсентуки. Тоді загинуло 46 людей, 170 дістали поранення.
У ніч з 21 на 22 червня 2004 року бойовики напали на 15 урядових будівель в Інгушетії. У місті Назрань і околицях почалися бої із силовиками, які завершилися відступом бойовиків із двома вантажівками захопленої зброї. Загинуло приблизно 100 осіб. За даними російської прокуратури, саме цю зброю бойовики використовували під час захоплювання школи в Беслані.
У жовтні 2005 року аналогічного нападу зазнало місто Нальчик. Приблизно 200 терористів одночасно напали на аеропорт, військкомат, відділення міліції, управління ФСБ та інші будівлі. Дводенні бої закінчилися відступом частини бойовиків. За офіційними даними РФ, загинуло 35 силовиків і 14 мирних жителів, приблизно 250 осіб дістали поранення.
Останній великий теракт на Північному Кавказі стався у 2014 році, коли бойовики Кавказького емірату розстріляли пост ДПС і захопили Будинок друку в Грозному. Силовики штурмували його, застосовуючи важку техніку, унаслідок цього Будинок друку згорів. За даними російської влади, загинуло 14 співробітників МВС, 11 бойовиків і один мирний житель.
Глава Чеченської республіки Рамзан Кадиров після цього теракту пообіцяв виселити з Чечні сім'ї бойовиків і знищити їхні будинки. Правозахисники у зв’язку з цим зверталися до Слідчого комітету і Генпрокуратури, уважаючи такі дії незаконними. Через три дні після теракту невідомі в масках приїхали до чеченського села Янди і спалили чотири будинки, де жили родичі терористів.