Військову підтримку України з боку ЄС улітку скоротили на 57% – аналітики
Останнім часом військова підтримка України з боку Заходу знизилася. Попри нові оголошені пакети допомоги від кількох країн – членів НАТО, їм передували місяці помітного скорочення військової підтримки. Про це йдеться в релізі економічного дослідницького центру Європи Kiel Institute, який спеціалізується на глобальній економіці, політиці розвитку й міжнародній торгівлі.
В аналізі, який датовано 14 жовтня, експерти зробили висновки про європейську підтримку України, керуючись показниками регулярно оновлюваної бази даних Ukraine Support Tracker. Остання фіксує фінансову, військову й гуманітарну допомогу, яку Україна отримує від урядів інших країн, а також обсяги, типи і джерела цієї підтримки.
У релізі зазначено, що військова допомога Україні різко скоротилася в липні й серпні 2025 року. Фінансова та гуманітарна допомоги залишалися стабільними.
Щоб підтримати Київ, у серпні НАТО і США запустили ініціативу Prioritized Ukraine Requirements List (PURL), яка дала змогу державам – членам Альянсу закуповувати зброю для України у США.
Країна-донор США не виділяла жодних нових коштів на постачання озброєнь із моменту вступу на посаду американського президента Дональда Трампа в січні 2025 року. У першій половині року Європа змогла компенсувати цей дефіцит. У підсумку середньомісячні асигнування на військову допомогу в першій половині 2025 року перевищили аналогічні показники за 2022–2024 роки, попри відсутність американських внесків. Однак цей імпульс зник улітку. Військові асигнування з європейських країн скоротилися на 57% порівняно із січнем – червнем 2025 року, навіть з урахуванням їхніх внесків PURL. Скорочення військової підтримки з Європи було частково компенсовано збільшенням асигнувань з інших країн, зокрема Канади. Якщо врахувати загальний обсяг допомоги, зокрема допомоги європейських донорів та інших, то щомісячне скорочення допомоги сягнуло 43%, ідеться в релізі.
Швейцарське видання Neue Zürcher Zeitung (NZZ) у своєму аналізі даних центру припустило, що Європа досі не може постачати багато головних видів озброєння "через брак технологій або нездатність виробляти великі кількості через обмежені потужності". Зараз на першому місці у "списку бажань" України – американські ракети Tomahawk, які можуть досягати цілей далеко углибині Росії, констатує авторка публікації. Поки їх передання Трамп і президент України Володимир Зеленський домовилися не обговорювати. Під час зустрічі американського й українського президентів у Білому домі 17 жовтня Трамп заявив, що сподівається завершити війну в Україні, яку розв'язала країна-агресор Росія, не думаючи про Tomahawk.
У статті припускають, що на зустрічі міністрів оборони НАТО минулої середи метою генерального секретаря Альянсу Марка Рютте було "надати новий імпульс ініціативі PURL". Він навіть наголосив, що "більше ніж половина всіх союзників" тепер бажає брати участь в озброєнні України, що можна розцінювати як успіх, але ЗМІ ставить під сумнів те, що потрібно очікувати кардинальної зміни ситуації.
Данія, Норвегія, Швеція, Латвія, Німеччина, Нідерланди, Бельгія й Канада вже закупили у США зброї на суму €1,9 млрд, пише NZZ. Ці країни авторка статті називає лідерами європейської допомоги Україні у сфері озброєння. Франція, Іспанія й Італія стриманіші у військовому сенсі, тому, на думку ЗМІ, "рідше стають мішенню для російських провокацій".
Країни Південної Європи все ще мають порівняно повні арсенали зброї, вважає журналістка. На відміну від країн Балтії, Польщі й Чехії, які передали зброю зі своїх арсеналів, особливо на початку війни, а зараз скорочують її на користь власного оборонного потенціалу, південні європейські країни поки передали Україні лише невелику частину свого важкого озброєння, зазначає NZZ.
Розрив між потенційною й фактичною допомогою Україні в публікації окреслено як "великий". ЗМІ вказує, що "немає жодних ознак того, що це зміниться в найближчому майбутньому з Парижа, Рима чи Мадрида".
Той факт, що потенціал для отримання більшої допомоги Україні далеко не вичерпано, на думку журналістки, "очевидний і для Європи загалом". Вона вказує, що це ілюструють "минулі кризи". Як приклад авторка наводить показники, які свідчать, що ЄС виділив набагато більше коштів на боротьбу з пандемією коронавірусу і кризою євро, ніж на підтримку України під час повномасштабної війни, яка триває майже чотири роки. За даними, якими вона оперує, Брюссель виділив приблизно €810 млрд на фонд реконструкції під час пандемії, €400 млрд – під час кризи євро, €215 млрд – на підтримку України.
Контекст:
Після початку повномасштабної російської агресії в лютому 2022 року Україна отримує від країн Заходу допомогу, зокрема військову й фінансову.
4 серпня НАТО повідомив про запуск нового формату підтримки України – Prioritized Ukraine Requirements List (PURL). У межах цієї ініціативи Україна отримуватиме американське озброєння, яке фінансуватимуть європейські союзники й Канада. Як пояснили в Альянсі, вартість кожного пакету допомоги – приблизно $500 млн, до нього входитимуть обладнання і боєприпаси, які Україна вважає першочерговими. Такі постачання обіцяють формувати швидко і здійснювати регулярно.
16 вересня Reuters писало, що адміністрація президента США Дональда Трампа схвалила перші пакети військової допомоги Україні, які сплатили союзники. Їхнього вмісту не розкривали.
29 вересня перший заступник міністра оборони України Іван Гаврилюк заявив, що перші постачання PURL уже прибули до України. Водночас він зазначив, що їхні обсяги й темпи знизилися порівняно з допомогою безпосередньо від США, оскільки нова система потребує більше часу.