Влада Гаїті заявила, що запобігла держперевороту і вбивству президента. Країна нині на порозі конституційної кризи
Президент Гаїті Жовенель Моїз, п'ятирічний строк правління якого закінчився 7 лютого, не збирається йти у відставку. Через невдоволення його режимом 6-го та 7 лютого відбулися акції протесту на чолі з опозицією.
Влада Гаїті розповіла про припинення підготовки державного перевороту і замаху на президента країни Жовенеля Моїза, ідеться у статті газети The New York Times 7 лютого.
Опозиція вимагала відставки Моїза, оскільки його п'ятирічний строк правління закінчився в неділю. Він відмовляється залишати посаду, стверджуючи, що в перший рік його президентського строку країною фактично керував тимчасовий уряд.
Уряд республіки повідомив про затримання понад 20 осіб у неділю за обвинуваченнями у причетності до змови з метою повалення і вбивства президента. Під обвинувачення потрапили суддя Верховного суду та один із генеральних інспекторів поліції Гаїті.
До опівдня неділі відбулися зіткнення між протестувальниками і поліцією у трьох містах на всій території країни. Судова влада Гаїті стала на сторону опозиції, яка становить розрізнені угруповання активістів, політиків та релігійних лідерів, і постановила, що президентський строк Моїза закінчився 7 лютого. Це рішення підтримав представник Держдепартаменту США Нед Прайс, заявивши, що після закінчення повноважень Моїза його може змінити новий обраний президент.
Моїз прагне розширити свої президентські повноваження, змінивши конституцію Гаїті. Референдум щодо ухвалення нової конституції призначили на квітень, і опозиція побоюється, що голосування не буде вільним і справедливим та лише зміцнить авторитарні тенденції Моїза, які зароджуються, зазначило видання.
Через невдоволення режимом Моїза на Гаїті 6-го і 7 лютого відбулися протести на чолі з опозицією, поліція застосувала сльозогінний газ.
Лідер опозиційної коаліції Андре Мішель пообіцяв, що, якщо президент не піде у відставку, опозиція проводитиме більше акцій протесту і громадянської непокори. Опозиційні політики розраховують на підтримку мільйонів безробітних гаїтян (більше ніж 60% країни живе в умовах бідності), щоб почати протести, які в минулому часто переростали в насильство й охоплювали більшу частину країни.
У Гаїті, окрім бідності, фіксують високий рівень бандитизму. Правозахисник П'єр Есперанс у коментарі газеті сказав, що "режим делегував владу бандитам". Гаїтяни підозрюють, що зростання кількості банд протягом останніх двох років підтримував президент Моїз, щоб придушити будь-яке інакомислення. У грудні міністерство фінансів США наклало санкції на найближчих союзників Моїза, зокрема колишнього очільника міністерства внутрішніх справ, за надання політичного захисту і зброї бандам, спрямованим на опозиційні райони.
Після багатьох років голоду, бідності та щоденних вимкнень електроенергії гаїтяни говорять, що їхня країна найбідніша в Західній півкулі й нині перебуває в найгіршому стані, який вони коли-небудь бачили. Уряд не може задовольнити елементарні потреби населення, ідеться у статті газети. Багато хто боїться виходити з дому, купувати продукти або платити за проїзд в автобусі, щоб не привернути уваги бандитів. Гаїтяни побоюються, що нинішня політична напруженість і прийдешня конституційна криза лише погіршать стан країни.