WP назвала найбільшу загрозу для Китаю, і це не США
Найсерйозніша небезпека для Китаю сьогодні пов’язана не з політикою "роз'єднання" США і не з адміністрацією президента Сполучених Штатів Америки Дональда Трампа, а з демографічним спадом, який уже набув історичних масштабів. Про це 11 жовтня поінформувала The Washington Post.
Населення Китаю скорочується швидкими темпами, яких світ ніколи раніше не бачив, і це матиме наслідки для КНР і світу протягом десятиліть, ідеться у статті.
Вплив на довгостроковий темп економічного зростання може підірвати амбіції Пекіна стати глобальною державою на рівні чи замість США, а гострий брак робочої сили може вплинути на ланцюги постачання товарів – від ляльок Barbie до взуття, мобільних телефонів і електромобілів, пише видання.
Керівниця відділу економіки Азії в Oxford Economics Луїз Лу заявила, що "майже неможливо зупинити демографічне падіння". Вона оцінює, що скорочення робочої сили може зменшити річне зростання ВВП на 0,5% упродовж наступного десятиліття.
Проблеми країни пов'язані з політикою контролю народжуваності, запровадженою у 1970-х роках, пишуть журналісти. За їхніми словами, кампанія "пізніше, менше, рідше" й офіційна політика однієї дитини (1979 рік) різко знизили народжуваність, включно з примусовими стерилізаціями й абортами, а за перевищення квоти накладали величезні штрафи.
Народжуваність упала, тому влада послабила обмеження 2015 року, дозволивши дві дитини 2016 року і три – 2021-го, але народжуваність не відновилася: від 1,77 дитини на жінку 2016 року до 1,12 – 2021-го, зазначає ЗМІ.
Високі витрати на виховання дітей також стримують молодь, наголошує медіа. За даними Інституту демографії YuWa, виховання дитини в Китаї коштує в середньому $74 963, а у великих містах, наприклад, у Шанхаї, – $140 747.
Кількість шлюбів різко падає: 2024 року зареєстрували лише 6,1 млн пар, тоді як 2013-го – 13,5 млн, наголошують автори матеріалу. Вони зазначають, що брак шлюбів прогнозує ще меншу народжуваність, адже майже всі китайські діти народжуються у шлюбі.
Держава намагається стимулювати шлюб і народжуваність через курси зі знайомств в університетах, субсидії й соціальний тиск, проте багато молодих людей ігнорують це, віддаючи перевагу особистому життю й догляду за батьками похилого віку, вказує медіа.
Очікувана тривалість життя зростає, і кількість людей похилого віку подвоїться протягом наступних 30 років, що створює серйозний тиск на пенсійну систему й соціальні ресурси, підкреслює WP. За прогнозами ООН, до 2100 року людей працездатного віку буде менше, ніж поза ним.
Демограф І Фусянь вважає, що "виробничі потужності Китаю становлять 30% світових, але вони будуть знижені через брак робочої сили", а молодь не бажає працювати на фабриках, як попередні покоління.
Імміграції як рішення проблеми браку робочої сили в Китаї практично не застосовують через орієнтацію на культурну однорідність, пише видання. Країна розраховує на автоматизацію, але вона не може повністю замінити людей, особливо у сфері послуг, запевнили журналісти.
Виробники вже відчувають наслідки: зростання витрат на робочу силу, конкуренція з Індією, Європою і Мексикою, ідеться у статті. Якщо виробничі потужності Китаю занадто швидко впадуть, інші країни не встигнуть компенсувати дефіцит, що призведе до менш ефективного виробництва і зростання цін на світові товари, як-от: iPhone і кросівки Nike, зазначає ЗМІ.
Для Китаю наслідки будуть ще серйознішими: це виклик для економіки, політики, суспільства, культури і національної безпеки, резюмували автори матеріалу.