Зигарь розповів, чи було його звільнення з "Дождя" умовою влади для збереження телеканала
Гордон сказав: йому, "чесно кажучи, не особливо віриться", що Зигарь добровільно покинув проєкт, і припустив, що звільнення журналіста було однією з умов влади для збереження телеканала "Дождь".
"Це не так. Це неправда. Жодних угод між телеканалом, між [засновницею і власницею "Дождя"] Наталією Синдєєвою чи моїми колегами та владою не було. Я впевнений, що якби представники влади вимагали, щоб я пішов із "Дождя", я б про це знав. Наталя Синдєєва від мене б цього не приховала. У мене з нею досі гарні, теплі стосунки", – розповів Зигарь.
За інформацією журналіста, у якийсь момент тодішній прем'єр-міністр РФ Дмитро Медведєв став гірше до нього ставитися, оскільки прочитав книгу "Уся кремлівська рать".
"А може, не він, а хтось із його оточення або сім'ї... І вони не запросили мене на щорічне інтерв'ю Медведєва найбільшим російським телеканалам. Це дуже цікаво. 2014 року, коли у нас були жахливі проблеми – нас позбавили офісу, і ми вели мовлення з квартири, зі звичайної міської квартири, – першого дня мовлення із цієї квартири було традиційне інтерв'ю прем'єр-міністра телеканалам, яке знімали в "Останкіно". І я там був, я брав інтерв'ю навіть тоді. Тобто це, знаєте, дуже дивна, різноформатна, різновекторна боротьба або робота із засобами масової інформації. Але вже 2015 року мене не покликали, запросивши іншого представника "Дождя". Тобто це не був акт проти телеканала – це був якийсь, мабуть, випад проти мене. Але причиною мого звільнення був тиск, причин було дуже багато", – сказав Зигарь.
Журналіст розповів: у якийсь момент він відчув, що хоче розвиватися в іншому напрямку.
"Я не був власником телеканала, але за час роботи на каналі віддавав йому все, що у мене було, і навіть більше. І в якийсь момент я захотів робити якісь інші речі не для каналу. З одного боку, це, можливо, егоїзм. Я захотів робити речі для себе. Я захотів робити якісь речі, які були б пов'язані з моїми дивними планами і моїми дивними амбіціями, а не з телеканалом. Мене казково дістали новини. Я відчував і досі відчуваю неймовірну втому, і, знаєте, мене нудить, коли дивлюся або чую новини. І я вирішив для себе, що я більше ніколи не буду, наприклад, дивитися послання президента [Володимира] Путіна Федеральним зборам. Якщо ти політичний журналіст, то це як би must, є новинні приводи, які ти не можеш ігнорувати... Якщо журналістові не подобаються новини і він не хоче їх більше читати, то, значить, йому потрібно щось із собою робити, йому потрібно міняти професію. І це я про себе зрозумів. Мені не "Дождь" набрид, мені... Був у 90-ті такий анекдот про людину в турагентстві, яка дивиться глобус в пошуках, куди б їй поїхати, а потім каже: "У вас немає іншого глобуса?" Мені захотілося "іншого глобуса". Мені оці новини з оцієї країни... Мені більше не хотілося туди занурюватися", – розповів Зигарь.
Журналіст покинув телеканал за два роки після скандалу, який був пов'язаний з опитуванням з нагоди 70-річчя зняття блокади Ленінграда. 26 січня 2014 року "Дождь" запитав у глядачів на сайті, чи варто було здавати місто в облозі, щоб зберегти сотні тисяч життів. Опитування різко розкритикувало російську владу. Телеканал видалив опитування і перепросив у глядачів, але прокуратура проводила перевірку, а деякі оператори кабельного телебачення припинили мовлення "Дождя".
"Мені здавалося, що цю страшну годину ми пережили. Ми переїхали в інший офіс, ми якось винесли ці тяготи 14-го року: відключення, виселення, жахливі перевірки... Цей пресинг – він спав. У мене було тверде знання, що я не кидаю телеканал у скрутну хвилину, а навпаки: усе, що міг, я зробив, і зараз для якогось свіжого старту мають прийти нові люди, а у мене має бути якийсь свій свіжий старт. І, загалом, у мене тоді це був такий стрибок у безодню. У мене не було іншої роботи, на яку я б переходив. У мене не було жодної пропозиції. Слава богу, вона ніколи більше не знадобилася. Я вирішив, що у мене більше не буде начальників. Краще начальниці, ніж Наташа Синдєєва, навряд чи можна знайти. Більшої свободи, ніж із таким роботодавцем, я не знайду. А значить, наступний шлях – це відсутність роботодавця. Я маю бути власним начальником", – розповів Зигарь.
За словами журналіста, саме в той час він вирішив написати свою першу книгу "Уся кремлівська рать".
"Я вирішив, що хочу написати книгу про ту політику, про ту історію, яку я прожив за ці роки. І я випустив книгу "Уся кремлівська рать". Це було моє безумство, це була моя божевільна авантюра. І ніби працюючи, закінчуючи працювати на "Дожде", я кілька років ночами фактично писав цю книгу, не думаючи, не знаючи, надрукує її хто-небудь чи ні. Я думав, що мене розтерзають мої колеги-журналісти: "Як? Раптом, ні з того ні з сього, узявся звідкись і почав тут розповідати типу загальновідомі факти". Хоча там, звичайно, величезна кількість офрекордових інтерв'ю", – сказав Зигарь.
Гордон нагадав, що в день звільнення з "Дождя" Зигарь написав в Instagram "свобода", і уточнив, від чого саме він звільнився і чому так зрадів.
"Я не можу сказати, що я зрадів. Я перейшов на якийсь новий етап у житті. Знаєте, це, можливо, якось занадто поетично звучить, але у мене кілька разів у житті були моменти, коли мені здавалося, що я стрибаю зі скелі, а там туман, там невідомо, що буде. Два або три, можливо, чотири рази таке зі мною відбувалося: коли я покидав попередній етап життя, думаючи, що там буде якийсь новий, але жодних доказів у мене не було. І раптом виявлялося, метафорично висловлюючись, що там летів дракон, який мене підіймав кудись ще вище. Тобто я приземлявся не в безодню і не на кам'янисте дно, а на спину дракона, який ніс мене наверх", – сказав журналіст.
Інтерв'ю із Зигарєм вийде сьогодні на YouTube-каналі "В гостях у Гордона", трансляцію розпочнуть о 18.00
Контекст:
Зигарь народився 1981 року в Москві. Навчався на факультеті міжнародної журналістики МДІМВ та Каїрському університеті, де вивчав арабську мову.
У 2000–2009 роках працював військовим кореспондентом газети "Коммерсантъ", спеціалізувався на репортажах із гарячих точок. У 2009–2010 роках був заступником головного редактора журналу "Російський Newsweek". З 2010-го до 2015 року обіймав посаду головного редактора "Дождя".
Після звільнення з телеканала зайнявся розвитком власних проєктів. Випустив кілька книг, зокрема "Уся кремлівська рать", "Імперія має померти" та "Усі вільні".