ЗМІ оприлюднили розшифрування виступу очільника КДБ Білорусі на "Гродно Азоті". Він говорив про "кольорову революцію" і "шпигунів"

Тертель увійшов у список білоруських посадовців, проти яких ЄС та Канада ввели санкції через репресії проти суспільства Білорусі, яких не припиняють
Скріншот: АТН: новости Беларуси и мира / YouTube

Співробітники одного з найбільших підприємств країни "Гродно Азот" гостро реагували на виступ голови КДБ Білорусі Івана Тертеля, який, окрім іншого, говорив їм, що Польща "виділяє гроші на "вибухи" студентських загонів і робітників", а влада Білорусі має намір готуватися до "гарячої війни", пише "Наша Ніва".

17 грудня білоруське видання "Наша Ніва" опублікувало витяги з виступу голови КДБ Білорусі Івана Тертеля перед робітниками одного з найбільших підприємств країни "Гродно Азот".

Видання пише, що до нього надійшов аудіозапис зустрічі, яка відбулася 17 грудня.

Тертель, згідно з розшифруванням, говорив, зокрема, що в Білорусі реалізували "жорсткий сценарій кольорової революції". Білоруські спецслужби до нього були готовими, запевнив голова КДБ.

"Той, хто контролює Білорусь, домінуватиме в регіоні. Якщо тут домінуватиме Росія, це буде серйозним ударом по Україні. Ми наразі в центрі поділу світу", – сказав він.

Він заявив, що Польща "виділяє гроші на "вибухи" студентських загонів і робітників" у Білорусі, і поскаржився, що влада Білорусі програє інформаційну війну.

Окрім того, за словами Тертеля, спецслужби Білорусі "навіть готувалися до іноземної інтервенції, прикритої гуманітарними цілями".

"Готуємося й зараз... Готуємося до весни, знаємо, як розвиватиметься ситуація, діятимемо жорстко. Справедливо, але круто. Готуватимемося до гарячої війни, не відкидаємо такого варіанта під виглядом гуманітарної місії", – заявив голова КДБ.

Такий "непростий період", на думку Тертеля, триватиме в Білорусі півтора-два роки.

У своєму виступі він сказав, що в Білорусі "щорічно затримують п'ять-шість шпигунів" із Польщі та Литви, згадав опозиційного білоруського політика Віктора Бабарика, назвавши його маріонеткою "російських ляльководів". Також Тертель говорив про вбитого білоруського мітингаря Олександра Тарайковського.

"Товариш Таравновський чи Тарайковський загинув у Мінську. Але хто бачив ці кадри – побачив, що чоловік стоїть перед ОМОНом, вийшов – і нахабно став. Він стоїть цілеспрямовано. Вибачте, а хто був у США? Зупиняють машину, ти маєш покласти руки на кермо. Якщо не поклав рук на кермо – що з тобою зроблять? Пристрелять на місці", – заявив він.

Видання зазначило, що остання фраза викликала обурення в аудиторії. Тертелю кричали, що він говорив неправду. Реакція співробітників заводу на виступ глави КДБ загалом була гострою, запитання, які йому ставили, "були критичними", а оплески пролунали тільки раз – після одного з таких запитань, підкреслила "Наша Ніва".

Тертель увійшов до списку білоруських посадовців, щодо яких ЄС та Канада ввели санкції через репресії проти білоруського суспільства, яких не припиняють.

Із 9 серпня в Білорусі не вщухають масові акції протесту незгодних із результатами голосування на виборах президента. За офіційними даними, перемогу в них здобув на той момент глава держави Олександр Лукашенко, за якого проголосувало 80,1% виборців. Друге місце з 10,1% голосів посіла білоруська опозиціонерка Світлана Тихановська. Водночас альтернативні екзитполи свідчили про протилежну картину – упевнену перемогу Тихановської.

Білоруські силовики жорстко розганяли мітинги, використовуючи світлошумові гранати, гумові кулі й водомети. За час протестів сотні демонстрантів дістали травми й поранення. За офіційними даними, загинуло четверо учасників мітингів.

Тихановська заявляла 28 листопада, що в Білорусі під час протестів загинуло восьмеро осіб.

Лукашенко 23 вересня обійняв посаду президента. Уперше в історії Білорусі церемонії інавгурації не анонсували й не транслювали по телебаченню. Низка держав, зокрема США, Великобританія, Канада, Німеччина, Латвія, Литва, Норвегія, Польща, Данія, Україна та Чехія, не визнали інавгурації Лукашенка.

Євросоюз 2 жовтня запровадив обмежувальні заходи проти 40 осіб, відповідальних за фальсифікацію результатів президентських виборів і насильницьке придушення мирних протестів. 6 листопада ЄС ввів санкції проти Лукашенка, який вважає себе президентом Білорусі, і ще 14 білоруських посадовців. До санкцій приєдналася Україна.