Бізнесмен Фрейдзон: Хабарі Путін брав не особисто, а через Міллера. Володимир Володимирович писав цифру на папірці, у моєму випадку – $10 тис.
Ізраїльський бізнесмен Максим Фрейдзон, який подав у суд на російські компанії "Газпром" і "Лукойл", розповів у інтерв'ю "ГОРДОН", як давав у 1990-ті хабара маловідомому чиновникові мерії Санкт-Петербурга Володимирові Путіну через його помічника – майбутнього главу "Газпрому" Олексія Міллера, чому пітерське кримінальне угруповання делегувало в Москву саме Путіна і на яких умовах президент РФ поверне Україні анексовані й окуповані території.
Ізраїльський бізнесмен Максим Фрейдзон у 1990-ті займався бізнесом у Санкт-Петербурзі й застав ранні етапи кар'єри президента РФ Володимира Путіна, який працював у ті часи в міській мерії. На початку діяльності Фрейдзон намагався налагодити виробництво зброї для російських правоохоронних органів за зразком гладкоствольних рушниць США, якими користуються американські поліцейські. Оскільки тоді саме Путін курував зовнішньоекономічну діяльність пітерської мерії, проект доводилося погоджувати з ним. Погоджувати, за словами Фрейдзона, за хабар.
Пізніше Фрейдзон разом зі своїм бізнес-партнером Дмитром Скигіним брав участь у проекті компанії "Совэкс" із заправки літаків у пітерському аеропорту Пулково. І знову, за словами Фрейдзона, на етапі узгодження проекту довелося мати справу з Путіним, який "просив 15% від доходів, у підсумку сторгувалися до 4%".
Після замаху і спроби відстояти свої права в російському суді Фрейдзон покинув РФ. У 2014-му подав у суд Південного округу Нью-Йорка на найбільші російські компанії "Газпром" і "Лукойл" з вимогою відшкодувати йому $540 млн. Бізнесмен наполягає, що в нього і його ділового партнера незаконно відібрали частку в нафтовому бізнесі, яку курувало тамбовське злочинне угруповання разом із пітерською міською владою 1990-х.
Життя в Ізраїлі вчить спокійно ставитися до погроз чи то ХАМАС, чи то КДБ або Іран
– Ваше перше розгорнуте інтерв'ю про початок кар'єри Путіна і його корупцію з'явилося на "Радио Свобода". Матеріал провисів на сайті менше ніж добу і раптово зник. Чому?
– Публікація не була погоджена зі мною. З огляду на передсудовий розгляд у США та юридичні справи в Росії, вихід матеріалу був дуже некоректним учинком конкретного журналіста.
– На сторінці радіостанції, де раніше було викладено інтерв'ю, залишилося повідомлення: "Публікацію видалено на прохання співрозмовника "Радио Свобода", який побоюється за свою безпеку. Просимо вибачення".
– Дивно. Мабуть, на цю тему існують різні думки: "Інтерв'ю колишнього бізнесмена Максима Фрейдзона було видалено із сайта "Радио Свобода" через те, що текст не було узгоджено зі співрозмовником, розповів РБК головний редактор московського бюро "Радио Свобода" Леонід Велехов".
В епізоді з "Радио Свобода" була початкова домовленість, що ми узгодимо час виходу інтерв'ю, тому що в той момент у мене були судові справи в Америці та юридичні справи в Росії. Крім того, у мене була домовленість з інформаційним агентством Reuters, що моє інтерв'ю для них має вийти першим. "Радио Свобода" цілком акуратно вибачилося переді мною за неузгоджену публікацію.
– Тобто після відвертої розповіді про корупцію Путіна вам погрози не надходили?
– Запитання не дуже коректне. Звичайно, надходили і далі надходять. Лякатися погроз не варто. Життя в Ізраїлі вчить спокійно ставитися до погроз чи то "Мучеників Аль-Акси", чи то ХАМАС, чи то КДБ або Іран. Є речі, які вирішують на небесах.
– Я розумію, що всі під богом ходять, але не всі подають до суду на найбільші російські компанії "Газпром" і "Лукойл", і не всі наважуються прямо звинуватити Путіна і Міллера в хабарництві.
– Таке відчуття, що ви намагаєтесь посіяти в мені жах перед КДБ.
– Я намагаюся дістати відповідь на запитання: після того як ви подали до суду, погрози з Росії надходили?
– Періодично надходять, і це цілком зрозуміла річ. Ну і?
– Зокрема погрози з високих кремлівських кабінетів?
– По-різному.
Я познайомився з Путіним у 1990-ті. Побачив типового співробітника КДБ, який вирішив поліпшити свої фінансові справи
– У якому році ви познайомилися з Путіним?
– У 1992-му – на початку 1993-го в Петербурзі. Він тоді очолював комітет із зовнішніх зв'язків мерії.
– Плюс був радником мера Анатолія Собчака і курирував зовнішньоекономічні питання міста. Багато тих, хто знав Путіна в цей період, зазначають, що, незважаючи на непоказну зовнішність, він міг привернути до себе будь-кого.
– У мене такого враження не склалося. Я побачив типового співробітника КДБ, який вирішив поліпшити свої фінансові справи.
– Що на практиці означає фраза "поліпшити свої фінансові справи"?
– Є багато загальновідомих описів способів збагачення Путіна. Розкрадання гуманітарної допомоги, гроші від казино, частки в компаніях "Совэкс", "Петербургский нефтяной терминал", "Петербургская топливная компания" та інших. Хабарі, утім, він теж брав, але не особисто, а через помічника Льошу Міллера. Володимир Володимирович, як вишколений співробітник, під час бесіди писав цифру на папірці. У моєму випадку написав $10 тис.