Чи почалася епідемія дифтерії в Україні і чи потрібно терміново вакцинуватися? Пояснює лікар-епідеміолог
Протягом останнього місяця в Україні зафіксували п'ять випадків захворювання на дифтерію: один – у Києві та чотири – в Ужгороді. Загалом від початку року підтверджено сім випадків хвороби. Лікар-епідеміолог Олексій Галімський пояснив, чи означає це, що в Україні почалася епідемія дифтерії, і чи потрібно терміново вакцинуватися. "ГОРДОН" із дозволу автора публікує його колонку без скорочень.
В Україні епідемія дифтерії?
Ні. Від двох до п'яти випадків на рік на кожну область у благополучні роки початку 2000-х вважали нормою.
Але влітку не було, а зараз є
Улітку і не має бути. Дифтерія має осінньо-зимову сезонність, як і більшість інфекцій дихальних шляхів. Тобто більшість захворювань припадає на опалювальний сезон, коли немає наскрізного провітрювання приміщень і повітря пересушене системами опалення.
Потрібно терміново бігти в поліклініку і зробити щеплення індійською вакциною АДП-М, як радить МОЗ?
Робити щеплення потрібно планово. Дорослих після 16 років вакцинують раз на 10 років. Для дорослих є пристойна європейська вакцина "Бустрикс", яка містить ще й компонент проти кашлюку. Перед щепленням можна здати аналіз на антитіла до дифтерійного токсину ("дифтерійний антитоксин", IgG) у комерційній лабораторії. Якщо рівень антитіл значно вищий від мінімального захисного, можна кілька років не робити. Для цього потрібно з результатом такого аналізу проконсультуватися у психічно адекватного лікаря-імунолога.
Як іще вберегтися від дифтерії?
Дифтерія найчастіше протікає як ангіна, тому всіх хворих з ангіною має лікувати лікар. Усі ангіни треба лікувати із застосуванням антибіотиків. Ці антибіотики має призначити лікар, він же повинен контролювати їх застосування. Усі хворі з ангіною мають здавати бакпосів на дифтерію.
Крім того, стандартом лікування ангін є бакпосів із визначенням антибіотикочутливості.
Навіщо потрібна сироватка?
Протидифтерійна (кінська) сироватка – лікувальний препарат із крові (позбавленої фібрину плазми) коней, спеціально гіперімунізованих (багаторазово щеплених у високих дозах) дифтерійним анатоксином (вакциною), який містить готові антитіла до дифтерійного токсину (антитоксин).
Протидифтерійну сироватку використовують для лікування хворих із діагнозом "дифтерія". Необхідна кількість та кратність її введення залежать від важкості захворювання. У разі повторних введень кінської сироватки або частого вживанні в їжу кінського м'яса можливе виникнення алергічної реакції. Тоді під час лікування дифтерії або вживають спеціальних заходів (десенсибілізацію за схемою або введення сироватки під наркозом), або вводять людський протидифтерійний гамма-глобулін.
Людський протидифтерійний гамма-глобулін – очищена фракція білків плазми (гиперімунізованих) донорів, що містить антитіла (зокрема, у підвищеній кількості – антитіла до дифтерійного токсину). Як і всі препарати з крові людини, гамма-глобулін несе потенційний ризик інфікування препарату людськими вірусами, тому, як і кінську сироватку, його застосовують виключно для лікування дифтерії (за життєвими показаннями).
Обидва ці препарати технологічно досить прості у виготовленні, але в Україні через історичні причини їх не виробляють, а останнім часом їх не купує і не постачає у лікарні держава.
Що робити, якщо за місцем роботи, навчання або проживання виявлено хворого або носія дифтерії?
Хворого з діагнозом "дифтерія" госпіталізують та ізолюють в інфекційному відділенні. Такого хворого, окрім протидифтерійної сироватки, лікують антибіотиками. Осіб, які контактували із хворим на дифтерію, обстежують бактеріологічно.
Виявлених здорових носіїв лікують антибіотиками, а мешканців гуртожитків за наявності складних побутових умов госпіталізують та ізолюють в інфекційному стаціонарі.
Збудник дифтерії – один із небагатьох збудників інфекцій дихальних шляхів, стійких у зовнішньому середовищі, тому у приміщенні, де перебував хворий або носій, проводять дезінфекцію з використанням деззасобів, білизну та речі, які можна прати, перуть за температури вище ніж 60 °С із використанням сучасних синтетичних мийних засобів. Речі, які неможливо прати за такої температури або з використанням водорозчинних деззасобів, обробляють у парових або пароформалінових дезкамерах.
Чи обов'язково щеплювати дитину індійською АКДП?
Розумною альтернативою індійській (цільноклітинній) АКДП, наявній у державних поліклініках, для дітей перших років життя є сучасніші (безклітинні) вакцини європейських виробників, зокрема "Інфанрикс" і "Пентаксим", доступні у приватних клініках. Альтернативою індійській АДП-М для ревакцинації є "Бустрикс".