Російський слід Моралеса. Що може втратити РФ після революції в Болівії?
11 листопада стало відомо, що президент Болівії Ево Моралес погодився на пропозицію Мексики про надання йому політичного притулку й залишить країну, якою беззмінно керував із 2006 року. Видання "ГОРДОН" розповідає, як зміна влади у цій латиноамериканській країні вдарить по інтересах Росії.
Відставці Моралеса і його від'їзду із країни передували численні мітинги, що почалися після оголошення результатів президентських виборів 20 жовтня. Переможцем оголосили чинного президента, опозиція визнала вибори підтасованими і закликала до акцій протесту. 9 листопада протестувальники захопили будівлю головного телеканала країни, а головнокомандувач збройних сил країни закликав Моралеса піти у відставку. Наступного дня президент погодився залишити свій пост.
У середині 2000-х Ево Моралес здавався справжнім позасистемним політиком у тодішній Болівії. Представник корінного індіанського населення, виходець із вкрай бідної селянської родини, який не здобув навіть закінченої середньої освіти, розпочинав свою політичну кар'єру як керівник профспілки виробників листя коки. У 1995 році він організував свою партію "Рух до соціалізму" й у 2002 році вперше спробував узяти участь у президентських виборах, сенсаційно посівши друге місце. У грудні 2005 року він виграв вибори, набравши в першому турі 54% голосів.
Моралес прийшов до влади на хвилі лівого популізму. Він обіцяв націоналізувати газову галузь країни і спрямувати гроші від видобування природних копалин на соціальні програми. Болівія – друга після Венесуели країна Південної Америки за обсягами запасів природного газу. Окрім того, Моралес обіцяв легалізувати вирощування коки, що залучило на його бік селян із гірських районів, для яких це є одвічним промислом.
Прийшовши до влади, новий президент виконав свої обіцянки щодо націоналізації стратегічних галузей економіки. Високі ціни на нафту й газ забезпечили стабільні надходження до бюджету. Вирощування коки легалізували. Селянам дали можливість законно вирощувати листя для додавання в чай або виробництва лікувальних мазей, але також зросло й виробництво кокаїну. За цим показником країна наразі у трійці світових лідерів разом із Колумбією і Перу.
Також Моралес змінив конституцію країни. Відтепер у ній була поправка про заборону обіймати посаду президента понад два строки поспіль. Надалі це ж своє рішення він буде всіляко намагатися обійти. У 2014 році конституційний суд Болівії дозволив Моралесу балотуватися на фактично третій строк поспіль, тому що вперше він став президентом ще за старої конституції.
У 2016 році відбувся референдум про скасування обмеження кількості строків перебування при владі. Болівійці ініціативи президента не підтримали, проголосувавши проти участі Моралеса у президентських виборах 2019 року. Президент результатів голосування не визнав, а конституційний суд вирішив, що обмеження строку президентства є неконституційним. Уже тоді Болівією прокотилися перші акції протесту, а імідж президента серйозно постраждав.
У своїй зовнішній політиці затятий антиамериканіст Моралес орієнтувався на Росію. Це призвело до економічної присутності у країні російських держкомпаній. Передусім ідеться про "Газпром" і "Росатом". У партнерстві із французькою компанією Total "Газпром" освоює вже відкриті й розробляє перспективні газоносні ділянки. Для підписання угоди з головою "Газпрому" Олексієм Міллером Ево Моралес особисто літав до Москви у червні 2018 року.
"Росатом" займається будівництвом центру ядерних досліджень в Ель-Альто, передмісті Ла-Пасу. 11 липня 2019 року Моралес відвідав Москву, де обговорював із Володимиром Путіним постачання зброї і спільне розроблення родовищ літію.
Російські друзі приїхали рятувати Моралеса перед виборами 20 жовтня. Становище президента було досить хитким, соціологія вперше не давала йому явної переваги над конкурентами. Піднімати рейтинг колись популярного політика в Ла-Пас вирушила група російських політтехнологів. Як удалося встановити журналістам видання "Проект", радників для компанії Моралеса найняв "Росатом", який у такий спосіб лобіював свої інтереси в Болівії.
Після відставки Моралеса доля російських інвестицій у Болівії опинилася під питанням. Лідер опозиції і конкурент Моралеса на виборах Карлос Меса є представником центристської коаліції партій. Він обіймав посаду президента Болівії у 2003–2005 роках. Меса вже заявив, що відставка Моралеса знаменує "кінець тиранії", тож його повернення на посаду, найімовірніше, призведе до перегляду політики Моралеса. У МЗС РФ те, що сталося в Болівії, назвали "зрежисованим держпереворотом" й висловили стурбованість щодо зміни влади, яка там відбулася.