Чи створять Путін і Лукашенко нову Союзну державу і коли? Історія питання
Росія та Білорусь понад 20 років ведуть переговори про створення Союзної держави. Черговий їх раунд має відбутися 20 грудня цього року. Якщо сторони домовляться, економічні зв'язки між Москвою та Мінськом можуть зміцнитися до рівня Євросоюзу або навіть федеративних держав, писали російські ЗМІ. "ГОРДОН" розповідає, коли активізувалися розмови про Союзну державу, чому білоруський президент Олександр Лукашенко незадоволений умовами, які пропонує Росія, і до чого тут п'ятий строк Володимира Путіна.
Що таке Союзна держава?
У 1996–1999 роках тодішній президент Росії Борис Єльцин і незмінний білоруський президент Олександр Лукашенко підписали кілька договорів та угод, які заклали правову основу для створення Союзної держави (СД): наддержавного утворення з єдиними парламентом, урядом і валютою.
У грудні 1999-го Лукашенко і Єльцин підписали договір про створення СД і Програму дій Білорусі та РФ щодо реалізації положень цього договору. Документ набув чинності в січні 2000 року після ратифікації парламентами Росії та Білорусі.
Договір передбачає створення Вищої державної ради (нині її очолює Олександр Лукашенко), двопалатного парламенту (діє тільки одна палата, яка складається з депутатів національних парламентів), Ради міністрів (очолює прем'єр РФ Дмитро Медведєв), суду та Рахункової палати Союзної держави. У межах СД Росія та Білорусь зобов'язалися вести єдину ринкову, валютну, податкову і цінову політику; об'єднати транспортну та енергетичну системи; забезпечити функціонування регіонального угруповання військ і єдину прикордонну політику. Також договором передбачено запровадження єдиної валюти й ухвалення конституції.
Нинішня активізація переговорів є унікальною?
Ні, це циклічний процес: переговори ведуть то активніше, то зовсім припиняють.
Білоруський журналіст і політолог Валерій Карбалевич писав у блозі на сайті "Радые Свабода", що спочатку Лукашенко всіляко форсував процес створення Союзної держави. "Цю політико-юридичну структуру замислювали як перехідну форму на шляху до повного об'єднання двох країн. На тлі старого і хворого президента Росії Бориса Єльцина, який майже втратив довіру російського суспільства, молодий і енергійний, популярний у Росії Олександр Лукашенко мріяв про кремлівський престол і всіляко пришвидшував процес інтеграції", – зазначив журналіст.
Із приходом до влади Володимира Путіна процес застопорився і майже зупинився до 2006 року. Протягом наступних п'яти років Мінськ і Москва активізували інтеграційні процеси, але до 2011-го через низку економічних суперечностей реалізація договору загальмувалася. Наприкінці 2018 року сторони знову заговорили про поглиблену інтеграцію.
Про що конкретно Росія та Білорусь намагаються домовитися впродовж останнього року?
У листопаді 2018 року Лукашенко говорив, що в Білорусі є кілька вимог для подальшої інтеграції: це зниження цін на газ (на думку білоруського президента, вартість палива не може бути вищою, ніж у Смоленській області РФ), відкриття російських ринків для білоруських товарів і компенсація за так званий податковий маневр (у 2018-му Росія зрівняла ціни на нафту на зовнішньому і внутрішньому ринках, це, на думку білоруської влади, завдало шкоди нафтопереробним підприємствам, які купували російську нафту за внутрішніми цінами).
За інформацією "Коммерсанта", РФ і Білорусь обговорюють проєкт, запропонований наприкінці 2018 року прем'єр-міністром РФ Дмитром Медведєвим. Документ передбачає, що РФ виконає вимоги Білорусі тільки після реалізації проєкту поглибленої інтеграції. До червня 2019 року, заявляв міністр економічного розвитку РФ Максим Орєшкін, сторони погодили 90% програми поглибленої інтеграції (водночас місяць потому білоруський міністр економіки Дмитро Крутий говорив, що погоджено 80% питань).
У проєкті, зазначав: "Коммерсант", ідеться про часткову "економічну інтеграцію [Росії та Білорусі] на рівні не нижчому, ніж у Євросоюзі, а щодо низки питань – аналогічну конфедеративним або навіть федеративним державам".
"За реалізації плану до 2021 року ідеться про поглинання сильно одержавленою економікою Росії майже повністю державної економіки Білорусі на рівні управління", – писала газета у вересні 2019 року, після того як проєкт документа парафували російська та білоруська сторони.
Усі питання, не розв'язані у вересні, мали узгодити президенти Лукашенко і Путін на зустрічі, яка відбулася 7 грудня в Сочі. З огляду на все, домовитися їм не вдалося: білоруський президент покинув резиденцію Путіна, не спілкуючись із журналістами. Засідання Вищої державної ради СД, яке мало відбутися в Москві наступного дня і на якому планували підписати узгоджену програму реалізації договору про СД, скасували.
Лукашенко заявляв, що не поступиться суверенітетом. Москва намагається поглинути Білорусь?
Як писало агентство Bloomberg у квітні 2019 року, нову Союзну державу може очолити Володимир Путін. За інформацією джерел агентства, це дало б Путіну змогу обійти конституційну заборону обіймати посаду президента більше ніж два строки поспіль і залишитися при владі після 2024 року. Прессекретар російського глави держави Дмитро Пєсков таку можливість категорично відкинув. Але Лукашенко дійсно неодноразово говорив, що інтеграційний процес загрожує суверенітету Білорусі.
Листопад 2018-го: "Вибачте, на хрін комусь потрібен такий союз?! Що це за союз, якщо ми щороку втрачаємо й умови погіршуються. Це ненормально. Тому, якщо говорити про економіку, ми ні на що не претендуємо і нічого не просимо. Ми вимагаємо, як колись ми домовлялися, рівних умов для суб'єктів господарювання, просто людей. Ось це буде союз".
Липень 2019-го: "Ми відповіли на найголовніше запитання, яке, знаєте, підкидали з усіх боків (не знаю, із якою метою): увійде Росія до складу Білорусі або Білорусь до складу Росії чи ні. Ми відповіли, що цього робити взагалі не потрібно. Навіть розмовляти на цю тему. І Путін на це запитання відповідав. І я тим більше. Немає такої необхідності".
Грудень 2019-го: "Я не пацан, і я не хочу перекреслити все, що зробив. Створив незалежну державу, щоб вкласти в якийсь ящик із хрестом і кудись викинути чи передати? Цього при мені не буде ніколи! Ми не збираємося входити до складу будь-якої держави, навіть братньої Росії".
Грудень 2019-го: "Я розумію ці натяки: отримаєте нафту, але давайте, руйнуйте країну і вступайте до складу Росії. Я завжди ставлю запитання: такі речі в ім'я чого роблять? Ви подумали про наслідки? Як на це подивляться в нашій і вашій країні та міжнародна спільнота? Не миттям, так катанням інкорпорують країну до складу іншої країни".
Білоруський політичний аналітик Олександр Класковський у коментарі "Медузі" зазначав, що Лукашенко в такий спосіб намагається добитися від Росії поступок.
"Білоруська економіка як наркоман, у якого без чергової дози відразу починається ломка. Лукашенко, розуміючи всю небезпеку поглибленої інтеграції, яка може призвести до поглинання Білорусі, змушений грати в цю ризиковану гру. Він сподівається вкотре щось урвати від Росії і водночас уникнути виконання невигідних пунктів угоди. Так уже було на початку 2000-х. Але Москва зробила свої висновки і тепер збирається по половині пряника відламувати у міру того, як Мінськ виконуватиме ці дорожні карти", – наголошує експерт.
Класковський вважає, що Росія не має наміру поглинати Білорусь (хоча і не пропустить такої можливості за сприятливих умов), а лише збирається "намертво прив'язати Білорусь до себе, щоб вона і після Лукашенка не пішла на Захід".
Отже, переговори провалилися?
Найімовірніше, обговорення умов інтеграції триватиме, як і в попередні 20 років: більш або менш активно, залежно від політичної чи економічної вигоди.
У 2019 році пройде ще щонайменше один раунд переговорів: 20 грудня в Санкт-Петербурзі відбудеться зустріч Лукашенка і Путіна в межах самітів Євразійської економічної спільноти та СНД. Цього дня в Мінську знову заплановано опозиційні мітинги. "Медуза" підкреслює, що білоруська міліція, яка вкрай жорстко реагує на несанкціоновані акції, ніяк не перешкоджала протесту, який відбувався 7 грудня, у день попередньої зустрічі президентів Білорусі та Росії.