Боєць ЗСУ Волощенко: У Бахмуті немає інтернету, зв'язку і людей хтось постійно дезінформує
Як діє армія РФ під Бахмутом
Зараз Бахмут стає фортецею, основним театром бойових дій не лише на Донбасі, а й по всій Україні. Те, що відбувається в Бахмуті, логіки не має. Вони день і ніч поливають Бахмут вогнем. Наші військові мужньо відбивають десятки атак на день.
Ворог кидає своїх "чмобіків", зовсім не підготовлених людей, просто хвилями. Він у такий спосіб намагається подолати наші укріпрайони. Їм цього не вдається. Уже котрий місяць триває бійня, я б сказав, м'ясорубка. Ми їх там потихеньку утилізуємо. Упевнений, місто ми відіб’ємо.
Як живуть люди в Бахмуті
Росіяни б'ють по всьому, що є, без вибору. Ракети, "Гради", артилерія – усе прилітає в житлові будинки, школи, дитячі садки, немає людям, де сховатися. Вони живуть у підвалах. Нині там до 15 тис. людей залишається. До війни було понад 70 тис. Мені було боляче бачити на позиціях дітей. Малі, середнього віку. Десь до 300 дітей у Бахмуті є.
Умови жахливі – води немає, антисанітарія, у будинках немає вікон, дверей. Вони в будинках палять багаття просто на підлозі. Звісно, пічок, буржуйок бракує. Люди готують їжу на вулиці. Погода... Хто знає регіон, це немає із чим порівняти: вітер і -7 °C відчувається як -20 °C. Люди мучаться. На жаль, і гинуть, тому що відбувається хаотичний обстріл міста.
Чому місцеві жителі не виїжджають
Я запитував, чому не їдуть, пропонував допомогу. Але чую: "Куди я поїду? Я нікому ніде не потрібен". Це ще одна проблема: люди почуваються непотрібними.
Можливість евакуації є. Є групи, які вивозять людей. Потихеньку виїжджають, часто до родичів, недалеко, туди, де тихіше, – Краматорськ, Костянтинівка, Дружківка, Слов'янськ.
Ми робимо все, що можемо. Привозимо, що можемо. Перше питання – вода, сірники, свічки й найелементарніше. Потрібно більше допомоги для міста.
Ми допомагали волонтерам проїхати туди, провезти хоча б один автобус допомоги – це вартує великих зусиль. Великий ризик і волонтери не готові до цього. Я їх попередив, що це зовсім не те, що вони бачили в Херсоні, Харківський області. Ризикну сказати, що це набагато гірше, ніж Маріуполь. Там просто відбувається тотальне знищення міста.
Про дезінформацію
Ми заїжджаємо в місто, люди вибігають із підвалів, питають: "Хлопчики, нам сказали, що на тому краю вже зайшли війська російські, то що нам робити?" Людей хтось постійно дезінформує. У них немає інтернету, зв'язку жодного. Вони всю інформацію можуть отримувати лише від військових – те, що ми можемо їм сказати.