Екс-розвідник Копка: Проаналізуйте останні вояжі Януковича за кордон: Емірати, Азербайджан, Індія, Гонконг. Там він розтикував кеш
В інтерв'ю "ГОРДОН" колишній в.о. начальника Головного управління розвідки СБУ ганерал-майор Петро Копка розповів про російську агентуру в Україні, як Москва "обдурила" Київ під час укладення договору між спецслужбами, чому на секретних документах від розвідки, призначених особисто главі держави, стояв підпис Віктора Медведчука, як президент Віктор Янукович "прилаштовував" свій капітал у східних країнах і чому Захід ніколи не допустить розвалу РФ.
Генерал-майор запасу Петро Копка – один із тих, хто стояв біля витоків створення української розвідки, якій присвятив майже 20 років свого життя. У 22 роки Копка був зарахований слухачем Вищої школи КДБ СРСР імені Дзержинського в Москві, після її закінчення працював у рідній Черкаській області та Києві. У 1987 році знову поїхав до Москви, тепер уже для навчання в Краснознаменному імені Андропова інституті КДБ. До 1991 року був старшим оперуповноваженим у Першому головному управлінні КДБ, а з розпадом Радянського Союзу повернувся до Києва, де разом із колегами працював над створенням інформаційно-аналітичної розвідслужби незалежної України.
10 років поспіль, із 1993 року, Копка керував інформаційно-аналітичним підрозділом зовнішньої розвідки, у 2003-му став тимчасовим виконувачем обов'язків начальника Головного управління розвідки Служби безпеки України. Того ж року Копка несподівано звільнився в запас за власним бажанням і назавжди пішов із розвідки. У 2004-му з відзнакою закінчив Київський університет права. Сьогодні 61-річний екс-розвідник керує дослідницькими програмами компанії "Центр оперативно-стратегічного аналізу" (COSA), працює у сфері аналізу проблем міжнародних відносин та міжнародної безпеки. Володіє англійською, французькою та чеською мовами.
В ексклюзивному інтерв'ю виданню "ГОРДОН" Петро Копка розповів про російську агентуру в Україні; чому другий президент України Леонід Кучма "не бачив секретних документів від розвідки, призначених йому особисто"; як Кремль обдурив Банкову під час укладання договору між російською й українською спецслужбами про взаємну "нероботу" одна проти одної і чому Захід ніколи не допустить розвалу РФ.
Убивство Вороненкова в Києві, пожежа на військових складах у Балаклії, підрив автомобіля ОБСЄ в Луганській області, події 9 травня... Це не ланцюжок збігів, а стійка тенденція
– Два місяці тому в центрі Києва застрелили екс-депутата Держдуми, свідка у справі проти Януковича Дениса Вороненкова, який утік із Росії та набув українського громадянства. Після вбивства з'ясували, що Вороненкова охороняли не СБУ чи спецпризначенці, а ваші колишні колеги із сусіднього відомства – військової розвідки. Чому?
– Навіть розмірковувати не хочу, чому ухвалили таке неадекватне рішення. Охорона – узагалі не справа розвідки. Це або тупість наших нагорі, або Вороненкова спеціально підставили.
– Хто і навіщо?
– Політичні бізнес-розбірки.
– В Україні?
– У Росії, де бізнес не відрізнити від політики, а політиків від бандитів, відбулося абсолютне зрощення криміналітету з державою.
Убивство Вороненкова в Києві й пожежа на військових складах у Балаклії 23 березня, обстріл із гранатомета будівлі Генконсульства Польщі в Луцьку в ніч на 29 березня, загибель українського контррозвідника в Маріуполі 31 березня, скандал із "Євробаченням", черговий мовний срач, підрив автомобіля ОБСЄ в Луганській області 23 квітня, події 9 травня... Це не ланцюжок збігів, а стійка тенденція.
– ...яка свідчить про?..
– Росія почала активну дестабілізацію ситуації всередині України. Додайте сюди одночасну концентрацію військ РФ на східному кордоні.
– Невже у всьому "рука Кремля", а не наша внутрішня халатність та недбалість?
– Будь-який локальний інцидент навіть без ворожого сліду все одно йде в скарбничку Кремля і додає мінусів українській владі.
– Навіщо Кремлю знадобилося активно дестабілізувати Україну саме зараз, наражаючись на нові санкції Заходу?
– По-перше, це постійна російська установка на формування внутрішньої політики завдяки зовнішньому фону. По-друге, починається підготовка до виборів президента РФ.
– Але вони через рік – навесні 2018-го.
– Будь-який, навіть дрібний провал України – величезний плюс для Росії й особисто Путіна. Ви шукаєте причину, а я вам пропоную аналізувати наслідок цих подій, виявляти стійку тенденцію. Причина неважлива, важливий результат, а він один: дестабілізація України.
– Чому ви пов'язуєте інциденти в Україні саме із президентськими виборами в Росії, якщо їх результат заздалегідь відомий: Путіну намалюють голоси?
– Намалюють для плебсу, але крім сірої маси в Росії є так звана еліта, яка дедалі частіше переймається запитанням: "Цей знову очолить країну, а далі що? Вовка куди-небудь полізе з "Буками" і "Градами", нарветься на санкції, а з нашими капіталами що буде?".
Путіну потрібна підтримка не народу, а свого оточення. У Росії свита грає короля, і свита розуміє: санкцій не знімуть, поки Путін при владі. Намагаючись переконати близьке оточення, що без нього ніяк, президент РФ буде максимально нагнітати ситуацію всередині Росії та за її межами, особливо в Україні.
– Інакше кажучи, до весни 2018-го в Україні буде багато ворожих диверсій?
– Не виключено. Відійти від влади Путін уже не може: або вмре на посаді, або "його помруть". Поки ж буде постійно нагнітати ситуацію, щоб утримати владу. Це як їзда на велосипеді: треба весь час крутити педалі, інакше впадеш. У випадку з Путіним – упадеш із летальним кінцем.
СБУ і Служба зовнішньої розвідки РФ уклали договір не працювати одна проти одної, але Москва нас обдурила
– Ви понад 20 років працювали в розвідці. Коли вперше в секретних доповідях Росію почали розглядати як потенційну загрозу Україні: у 2014-му чи все-таки раніше?
– Одразу зазначу, що я пішов із розвідки наприкінці 2003 року, тому судити, як після цього розглядали Росію, не можу. Але з того, що знаю за іншими моїми місцями роботи, зокрема в РНБО, можна з упевненістю сказати: ніколи не розглядали Росії як потенційну загрозу Україні.
Крім того, Служба безпеки України (тоді наша розвідка була в складі СБУ, пізніше стала окремим органом) та Служба зовнішньої розвідки Росії уклали договір про взаємну "нероботу" одна проти одної. У середині 1990-х було, точної дати не пам'ятаю.
– Знайду в інтернеті.
– Не знайдете, немає у відкритих джерелах інформації, засекречена.
– Мене не стільки дата, скільки суть договору цікавить.
– Того не знайдете й поготів. Проте в цьому випадку суть у тому, що нас переграли. СБУ і Служба зовнішньої розвідки РФ уклали договір не працювати одна проти одної. У принципі, це нормальна практика всіх спецслужб. Але в нашому випадку використовували хитрий механізм: договір уклали, але російська Служба зовнішньої розвідки і не збиралася "працювати" проти України.
– Дайте відгадаю: це почала робити ФСБ?
– Не просто почала робити, на неї прямо поклали цю функцію, навіть створили окремий підрозділ, що відповідає за так зване близьке зарубіжжя (що, до речі, згодом зіграло з російським вищим керівництвом злий жарт). Тобто СБУ взяла на себе юридичне зобов'язання не вести розвідувальної діяльності проти Росії, а ФСБ зобов'язань не проводити проти України розвідувальної роботи на себе не брала.
– Простою мовою: Москва нас обдурила?
– У принципі, так. Однак треба пам'ятати: у той час розвідка і контррозвідка в Росії були розділені, а в нас – ні, що і полегшило Москві завдання. Причому його розв'язували на найвищому рівні – у Кремлі. В адміністрації президента РФ роботу ФСБ проти України організовував якийсь Модест Колеров.