Фельштинський: Путін не випадково не привітав Байдена з перемогою. Він вичікує початку громадянської війни, заради якої привів Трампа в Білий дім

Фельштинський: Трамп завдав США настільки серйозної шкоди, що найближчі чотири роки Америка муситиме зализувати рани
Фото: Zakhar Leventul / Facebook

Виселення чинного президента США Дональда Трампа з Білого дому може тривати досить довго і набути найнесподіваніших і найогидніших форм. Таку думку висловив американо-російський історик, публіцист Юрій Фельштинський у статті, написаній спеціально для видання "ГОРДОН". Він також розмірковує про те, чому російський президент Володимир Путін не став активно підтримувати Трампа на виборах, що минули, якими можуть бути відносини Кремля з новообраним президентом США Джо Байденом, які висновки може зробити американське суспільство з досвіду минулих виборів і з якими проблемами можуть зіткнутися Сполучені Штати після завершення каденції Трампа.

На цих виборах ми могли програти не вибори, а країну. Ми опинилися на краю прірви, у яку майже впали. І те, що цього не сталося, велика удача

Президентські вибори у США засвідчили, що країна розколота. Зараз перевага на боці демократів і Джо Байдена, але розрив у голосах невеликий (50,6% проти 47,7%). У 2016 році Дональд Трамп заявив, що може "вбити людину на П’ятій Авеню і не втратити водночас жодного голосу". Трамп, звичайно, програв вибори, але голосів й підтримки за ці чотири роки він дійсно не втратив: 2020 року за нього проголосувало навіть більше виборців, ніж 2016-го. Просто демократи зуміли привести на вибори більшу кількість своїх виборців, ніж 2016 року. У нас були протестні вибори: виборцю важливо було не так привести в Білий дім Байдена, як винести звідти Трампа.

Перефразовуючи вислів, Трампа, я сказав би, що він убив не одну людину за ці чотири роки, а підтримку втратив тільки у відносному обчисленні, але не в абсолютному. Це ознака дуже серйозної хвороби американського суспільства. На цих виборах ми могли програти не вибори, а країну. Ми опинилися на краю прірви, у яку майже впали. І те, що цього не сталося, велика удача.

Що буде далі – невідомо. Невідомо, як відбуватиметься вислання Трампа і його людей із Білого дому. Невідомо, як у такій кризовій ситуації, яка виникла, коли Трамп стверджує, що на виборах переміг він, поведеться Сенат, де фактична більшість на цю хвилину – у республіканців.

Розмови про те, що демократи перемогли на виборах через шахрайство – навмисна брехня самого Трампа і його прибічників (яких багато). Оскільки брехню тиражувати простіше, ніж правду, сили протиборчих сторін майже рівні, а адміністративні ресурси – у руках Трампа. Тому виселення Трампа з Білого дому може тривати як завгодно довго і набути найнесподіваніших і найогидніших форм.

США дивно легко і швидко перетворилися на бананову республіку з великими банановими плантаціями, розкиданими по багатьох штатах

Путін не випадково не привітав Байдена з перемогою. Путін вичікує початку громадянської війни, заради якої він привів Трампа в Білий дім 2016 року, і посилає Трампу сигнал, що в цій війні надасть йому посильну допомогу, якщо Трамп її розпочне.

Трамп, зі свого боку, грає зараз ва-банк. Протягом останніх чотирьох років він намагався дістати індульгенцію за правопорушення, які у нього були, є і будуть. Чотири роки він стверджував за допомогою адвокатів, що чинному президентові не можна висувати обвинувачень у вчиненні злочину, не можна заарештувати (зокрема і за вбивство на П’ятій Авеню), не можна судити і засудити. Виявилося, що так і є.

Дійсно, чинному президентові на практиці було неможливо висунути обвинувачення, оскільки президент завбачливо поставив генпрокурором свою людину, яка прислуговує особисто йому, а не служить американському народові та правосуддю, як передбачає закон. Але оскільки і цей закон має право трактувати поставлений Трампом генпрокурор Вільям Барр, США в дивний спосіб легко і швидко перетворилися на бананову республіку з великими банановими плантаціями, розкиданими по багатьох штатах. Усі традиції та всі поняття виявилися порушеними, а висунути Трампу будь-які обвинувачення виявилося неможливим.

20 січня 2021 року Трамп припинить бути законним президентом і стане або пересічним громадянином, або незаконним президентом. В останньому випадку він нічим не відрізнятиметься від білоруського Олександра Лукашенка. Для Америки це буде новий стан, але з 2016 року у нас багато всього нового відбувається у країні. Ніхто вже нічому не дивується і не здивується.

Проте якщо Трамп мирно піде 20 січня, йому почнуть висувати претензії, які накопичилися протягом останніх чотирьох років. Переважно це будуть економічні претензії нью-йоркської прокуратури, пов'язані з податками і зловживанням владою. Але цілком можливо, що розпочнеться ще й другий раунд розслідувань за обвинуваченням Трампа у використанні російської підтримки на виборах 2016 року.

Усе, що було до цього, включно з розслідуванням Роберта Мюллера, не було в буквальному сенсі слова розслідуванням, бо руки Мюллера були зв'язаними. Він знав, що не має права заглядати у фінанси Трампа, членів його родини й численні компанії, які належать Трампу, він знав, що не може допитати Трампа і членів його родини. Але головне, він знав, що не може в усіх випадках висунути Трампу жодних обвинувачень, навіть якщо знайде склад злочину. Наприкінці шляху беззубу доповідь Мюллера генпрокурор Барр усе одно засекретив, точніше засекретив у ній усе, що йому невигідно було показувати, і оголосив, що Мюллер нічого поганого щодо Трампа і його людей не знайшов (що теж було з боку Барра брехнею).

Після 20 січня з'явиться, нарешті, можливість проводити контррозвідувальне розслідування ланцюжка подій, що привели до Білого дому Трампа. Чи стане президент Байден на цей шлях – інше питання. Якщо Трамп до 20 січня і далі робитиме дії і вчинки, що підривають підвалини американської держави, як він робив це всі останні чотири роки, це посилить його і без того непросту ситуацію.

Трамп до сьогодні не відповів нам на жодне цікаве для нас запитання. Він постійно брехав, він не говорив жодного слова правди або відмовлявся відповідати, зокрема і на запитання слідчих комісії Мюллера чи Конгресу. Я впевнений, прокуратура США повернеться насамперед до розслідування його міжнародних фінансових операцій, зокрема і в роки його президентства. Я думаю, там є на що звернути увагу.

Мені здається, що один очевидний висновок із досвіду президентських виборів 2020 року можна зробити: без підтримки Путіна Трамп перемогти на виборах не може. Я думаю, це саме те, що спробував продемонструвати 2020 року всьому світу Путін: що питання про те, кого зробити американським президентом, вирішує він. Цього разу він вирішив Трампа президентом не робити.

Не думаю, що Кремль і Луб'янка мають очікувати різких антиросійських кроків із боку Байдена

Чому ж 2020 року Володимир Путін і кремлівська адміністрація не допомагали Трампу? У 2016 році розрахунок був не так на те, що Трамп переможе, а на те, що Гілларі Клінтон буде покарано. І її покарали. Я б вважав події 2016 року дуже вдалою операцією російських спецслужб із погляду того, як було організовано і проведено цю спецоперацію та яких результатів було досягнуто. Я думаю, що багато хто у спецслужбах РФ здобув за цей "активний захід" ордени й нові погони.

Але оскільки операція була дуже масштабною, її не можна було провести таємно. Абсолютно всім стало зрозуміло, що Росія втрутилася у вибори. Звичайно, це продемонструвало можливості Путіна. Але, на жаль для Путіна, це ж завадило йому. Якщо ви впровадили свою людину в Білий дім, але про це всі знають, навіть якщо не можуть цю людину зачепити з формальних причин, який сенс від такого агента? Задоволення багато, результати не ті, що планували мати.

Усі ці роки Трамп посилав Путіну сигнали, що хотів би виконати взяті ним на себе під час передвиборчої кампанії зобов'язання, але виконати їх він не зміг. Не зміг зняти санкції. Не зміг розпустити НАТО. Не зміг домовитися в Конгресі про визнання анексії Криму... Не зміг навіть до пуття жодного разу зустрітися з Путіним і спокійно з ним усе обговорити. Навіть про будівництво хмарочоса "Трамп" у Москві не зміг домовитися. Тому що увага до Путіна – Трампа після 2016 року була такою пильною, що скористатися плодами своєї перемоги Путін не зміг.

Я думаю, що це ще одна причина, через яку російське керівництво вирішило не повторювати сценарію 2016 року і мовчки дивилося, стоячи збоку, хто переможе в чесній сутичці – Трамп чи Байден, давши відбій численним арміям хакерів, зосереджених на кордонах ворога.

Але Путін показав Сполученим Штатам у 2016–2020 роках, на що він здатний, і американці, сподіваюся, цей урок засвоїли і якісь висновки зроблять. Питання тільки в тому, які саме.

Не думаю, що Кремль і Луб'янка мають очікувати різких антиросійських кроків із боку Байдена. Я вважаю, що Трамп завдав США настільки серйозної шкоди, що найближчі чотири роки Америка муситиме зализувати рани, і не тільки від коронавірусу. Демократи ще з радянських часів перебували з Кремлем у рівних і стабільних відносинах. Цю стабільність порушила в останні роки Росія. Спочатку – вторгненням в Україну 2014 року. Потім втручанням в американські вибори на боці Трампа. Ці дві недозволені, а можливо, навіть і нерозв'язні проблеми матиме вирішувати американська адміністрація Байдена. Це якщо не виникнуть і не додадуться ще якісь нові нерозв'язні проблеми. До 20 січня 2021 року ще далеко.