Геополітика проти суботнього шашлику: три доводи "за" і "проти" перегляду "Євробачення"
Колумніст видання "ГОРДОН" Євген Кузьменко міркує, що собою являють учасники "Євробачення 2017" і чи варто українському глядачеві взагалі дивитися пісенний конкурс, який пройде в Києві.
Там буде море попсюків-одноденок, на яких працює штат композиторів, аранжувальників, стилістів і іншої нечисті
Отже, "Євробачення" в Києві стартувало. Наштампували знімків із червоної доріжки конкурсу фотографи, наговорили пафосних побажань високі державні мужі. Букмекери роблять ставки, а модниці – гостроактуальні висновки про те, що тепер носять.
Загалом, усе йде своєю фестивальною чергою. Проте нікуди не поділося запитання, яке з року в рік ставлять собі українці: чи варто його дивитися, це саме "Євробачення"?
Приблизно таке запитання я ставив читачам своєї сторінки у Facebook. Отримав понад 100 відповідей – непогана вибірка. З помітною перевагою перемогли противники "Євробачення". Водночас найбільш типовою відповіддю було: "Не дивився, не дивлюся і дивитися не буду. Не цікаво". Деякі додавали: "Навіщо? Там буде море попсюків-одноденок, на яких працює штат композиторів, аранжувальників, стилістів та іншої нечисті. У підсумку на сцені бездарні рафіновані і не самодостатні ляльки...".
Хоча чимало знайшлося й охочих подивитися. Хоча б фінал. Ну, або в крайньому разі – підрахунок голосів...
Почитав я відгуки і вирішив сформулювати по три причини за те, щоб дивитися "Євробачення" і не дивитися його. А вже які з аргументів виглядають переконливіше – вирішувати вам, читачу.
Отже, чому трансляцію дивитися треба? По-перше, через геополітичний драйв. У повний зріст він проявляється під час підрахування голосів. Причому є як непорушні традиції (скажімо, прибалти завжди голосують за скандинавів – і навпаки; Азербайджан із Вірменією, навпаки, не переносять одне одного), так і нинішній розклад сил і симпатій на континенті. Цікаво, наприклад, скільки балів дасть українському виконавцю Польща, відносини з якою у нас безхмарними не назве ніхто?
Сюди ж слід віднести і голосування численної української діаспори в Іспанії, Португалії, Чехії або тієї ж Польщі. Фінал конкурсу проходить суботнім вечором, у багатьох наших єврогастарбайтерів на носі вихідний. Чим не привід відіслати з пабу смс на підтримку українського виконавця?
Безбарвний попс, пафосний псевдофолк або кордебалет із підвиванням – це заради цього нам слід відмовитися від теплого вечора із запахом шашлику?
Напевно знайдуться й такі українці, хто буде вболівати за конкретних виконавців. Ну, там, сподобалася пісня; відчуваєш симпатію до країни, звідки родом співак/співачка. Або просто сподобалася зовнішність – мало через що "фанатіють" жителі планети Земля?
Нарешті, багато дивляться "Євробачення" – "чисто, щоб поржати" під пиво з чіпсами, вино із сиром, або що там у нас на столі. Насправді візуальної ексцентрики – від "Лорді" до Кончіти Вурст – там вистачає. Багато хто навіть називає "Євробачення" "фрік-шоу", але це, погодьтеся, справа смаку, темпераменту і виховання...
З аргументами pro розібралися, перейдемо до contra.
По-перше, що за конкурс із відмовником в особі Росії? Її наявність у списку конкурсантів автоматично подвоювала б інтерес українського телеглядача: уболівання і "за", і "проти" додає процесу особливої гостроти. А так... українцям з О. Torvald після минулорічного тріумфу Джамали перемогу на 99% не присудять – так через що, спитати б, нервувати? От якби приїхав якийсь Стас Михайлов, міцних напоїв було б випито, а гарячих тирад вимовлено – значно більше!
По-друге, ми, повторюся, про який день говоримо? Про суботу. А місяць на дворі який? Травень. Ну, хіба діло стирчати в такий чудовий вечір у чотирьох стінах? Шашлики, туризм, дача – вибирайте альтернативу на свій смак. Є, звичайно, варіант уболівання у київській фан-зоні. Ось тільки далеко не всім по душі суботнє дозвілля за такого скупчення народу.
Ну, і третій, категоричний, аргумент проти – власне, сама музика. Назвати такою більшість привезених на "Євробаченні" опусів не повертається язик. Безбарвний попс, пафосний псевдофолк або кордебалет із підвиванням – це заради цього нам слід відмовитися від теплого вечора із запахом шашлику?
Погляньте на тих, кого від себе присилають Великобританія, Ірландія, Італія, Франція, Німеччина, країни Скандинавії – титани сучасної музики, які володіють розсипами талантів! За рідкісним винятком це не вища і навіть не перша ліга; більше схоже на хлопчиків, які подають м'ячі на брівці. ABBA, говорите? Так, було – і що? Справи давно минулих днів, перекази старовини глибокої.
Ну, то як – вирішили для себе, дивитися чи не дивитися? Щодо мого вибору ви, думаю, вже здогадалися...