Геращенко: Путін хоче забрати Донбас і Херсонську область. Це його план на 9 травня. І цей план буде провалено
Путін уже програв, бо вдерся до нашої країни. Ми морально перемогли – переможемо і Збройними силами
– Антоне, добрий день.
– Добрий день, Олесю.
– Як змінилася робота Нацполіції під час війни? Які нові повноваження, нові обов'язки та обмеження з'явилися?
– Коли починається війна, то всім у державі керує верховний головнокомандувач, а також начальник Генерального штабу [головнокомандувач Збройних сил] Валерій Залужний. На сьогодні Міністерство внутрішніх справ та всі наші структури працюють лише з однією метою – забезпечення надійного тилу Збройних сил України, щоб вони знали, що у них за спиною все гаразд. Можу сказати, що вже загинули десятки поліцейських, уже загинуло 30 співробітників Держслужби з надзвичайних ситуацій під снарядами, вибухали на мінах... Колосальна робота зараз лягла на плечі рятувальників. Такого обсягу роботи, як є зараз – із гасінням пожеж, що виникають після ударів крилатих ракет, снарядів, реактивних систем, – не було.
Наприклад, у ці хвилини у Львові (інтерв'ю записували 18 квітня. – "ГОРДОН") наші рятувальники борються із сильними пожежами, які виникли після ударів п'яти крилатих ракет по промислових підприємствах неподалік львівського вокзалу. Учора гасили пожежу на Лисичанському нафтопереробному заводі. Тому їм зараз дуже важко. Наразі ухвалено рішення про збільшення в кілька разів штату вибухотехніків. Тому що кількість мін, снарядів, які є на території нашої країни, напевно, перевищуватиме кількість, яку було випущено в роки Другої світової війни. Це величезна, страшна робота.
Сьогодні вранці говорив із заступником голови Луганської ОДА. Підірвалося двоє трактористів, які поїхали рити окопи для наших солдатів, наїхали на міну. Один загинув, іншому відірвало ногу – його зараз рятують лікарі. Національна гвардія пліч-о-пліч бореться зі Збройними силами з ворогом. Так само воюють зведені загони прикордонників. Також у нас закрито кордон зараз із Росією та Білоруссю на ділянках, куди [російські окупанти] відійшли після того, як наші герої дали їм відсіч. Там роботи величезна кількість.
– Ти вже згадав про тему розмінування. Дуже важлива історія. І президент, і інші посадовці не раз говорили, що Україна стала однією з найзамінованіших територій у світі. Скільки часу може тривати процес розмінування? Як усе це відбувається? І що у зв'язку із цим потрібно знати простим українцям?
– По-перше, на сайті Держслужби з надзвичайних ситуацій викладено мапу небезпечних замінованих районів. Цю карту постійно оновлюватимуть. Під роликом у YouTube з нашою розмовою одним із перших коментарів цю карту оприлюднимо. Я її постійно рекламую на своєму Telegram-каналі "Правда Геращенко". Отже, особливо небезпечні – це місця, де розміщувалися військові підрозділи окупантів. Вони мінували довкола себе територію. Також міни ставили наші бійці, щоб до їхніх підрозділів не могли підійти росіяни. Але з нашими простіше, тому що ми маємо карти мінних полів. Їх найпростіше буде розмінувати. Настійно не рекомендую грибникам цього літа, восени ходити у ліси в Чернігівській, Київській, Сумській та Харківській областях. Тому що там буде дуже багато мін. Перше завдання – це нанести на карту всі мінно-небезпечні ділянки. Друге завдання – це поступово розмінувати й перевірити всі ці ліси на наявність мін. Це величезна робота. Вона триватиме роками. Саме тому потрібно збільшувати штат служби з надзвичайних ситуацій і вибухотехніків. Наразі їх приблизно 600. Ми зараз знову викликаємо на службу пенсіонерів. Бо цього не можна навчити за тиждень. Це люди зі сталевим характером, як ви знаєте. Тому що торкатися речей, які можуть розірвати на шматки, – треба мати особливу мужність і сміливість.
– Тобто процес розмінування України триватиме кілька років.
– Роки, Олесю. Ми знаходили міни і снаряди навіть часів Першої та Другої світових. Минулої осені в Карпатах туристи розвели багаття, і під місцем, де було багаття, лежав снаряд часів Першої світової війни, якому було 100 років. Загинуло двоє людей, кількох було поранено. Це прокляття буде роками. Путін після нашої перемоги ще вбиватиме людей через роки. Я не хочу нікого обнадіювати.
До того ж зараз разом з однією швейцарською компанією ДСНС веде розроблення мобільного застосунку, який попереджатиме, якщо ви заходите на територію, де відбувалися бої. Зараз дуже важлива і велика робота – це встановлення всіх місць, де були російські й наші частини і де могли встановлювати міни.
Я приклад ще вам наведу. Неподалік міста Бородянка електрики поїхали своєю машиною відновлювати електропостачання. Підрив протитанкової міни. Причому ми не знаємо, це була російська міна чи наша. Обидва електрики загинули. Міни ставили і наші, і окупанти. Але винен у будь-якому разі Путін. У будь-якому разі.
– Звісно. Навіщо далеко ходити: сім'я легендарного українського композитора Ігоря Поклада, яка рятувалася в підвалі свого будинку у Ворзелі під час російської окупації, хотіла повернутися, коли місто звільнили... Уяви собі: стоїть його рояль, стоять його композиторські нагороди… Там окупанти не просто все розбили, насвинячили – вони, вибач, будь ласка, де їли, там і срали. Ще вони там залишили три розтяжки. І якби не волонтер Костя, який їх першого разу врятував і знову поїхав туди, то вони б підірвалися. І таке відбувається повсюдно.
– Ну, це мерзота. Нічого іншого не додаси. Ми знаємо випадки, коли людина загинула, відкриваючи багажник своєї машини, – у багажнику була розтяжка. Негідники хотіли помститися мирним громадянам. Та що казати? Подивіться на обстріли. Учора в Харкові був обстріл. Загинуло п'ятеро людей, поранено 13 мирних жителів. Обстріл "Градами" центру Харкова. Тієї ненависті, яку вони створили, не забудуть найближчі три-чотири покоління. Путін уже програв, бо вдерся до нашої країни. Ми морально перемогли – переможемо і Збройними силами.
У нас сотні людей по Київській, Чернігівській, Сумській, Харківській областях перебувають у розшуку як зниклі безвісти. І я не хочу обнадіювати їхніх родичів
– Антоне, ти одним із перших поїхав у звільнену Бучу, Ірпінь, Бородянку, Чернігів. Це найбільш постраждалі від фашистів міста. І ти взяв із собою групу іноземних журналістів, щоб усе це показати. Журналісти написали, показали свої матеріали. Ці матеріали вийшли у їхніх країнах. Чи говорив ти із цими журналістами після поїздки? І яка реакція жителів різних країн на це?
– Отже, коли ми звільнили окуповані території, я побачив страшну фотографію із селища Мотижин Макарівського району Київської області, де у братській могилі було закопано голову сільради, її сина, чоловіка та ще одну людину. Ще кілька тіл було кинуто в каналізаційні люки тощо. І я тоді попросив дозволу в міністра внутрішніх справ Дениса Монастирського організовувати поїздки журналістів. Тому що російська пропаганда почала розповідати, що це все неправда, що 28 тіл, які лежали в Бучі на вулицях, – це ми самі підкинули. Я зібрав 4 квітня групу із 70 ЗМІ Європи, Америки, Австралії, Японії. І ми показали їм Мотижин, цю страшну братську могилу, показали їм Бучу. Також було виявлено в підвалі в Бучі – у таборі "Пролісок" – п'ятьох закатованих українців. У них були зв'язані руки за спиною, у одного з них був розтрощений прикладом череп, так що було видно мозок, вибачте за подробиці. Решту застрелили. І я сказав: "Нехай кожен журналіст зайде до підвалу". Він був маленький, темний. Отже, ми по двоє-троє журналістів туди запускали. Це тривало хвилин 40. У них були сльози на очах. Вони бачили закатованих цивільних осіб.
Потім ми витягли тіла українців. Я виступив перед 70 іноземними журналістами. Багато хто був із прямими ефірами. Мене потім окремі негідники звинувачували в тому, що я типу позую на трупах. Я не позував на трупах – я показував увесь біль українського народу, те, що знищували наших громадян, як фашисти в роки Другої світової війни, російські фашисти.
Окрім того, коли я побачив заяву Віктора Орбана, що йому потрібні докази вбивств у Бучі, я публічно заявив, що шукаю угорських журналістів і готовий їм показати. До речі, знайшлося двоє сміливих угорських журналістів. Я їх повіз до Бородянки, де були розбомблені російською авіацією будинки. Показав їм, як витягують тіла українців із-під руїн. Показав їм також Бучу, де проводять ексгумацію. І вони написали в угорських медіа правду. Тому дуже важлива робота із західними медіа. Але можу сказати, що Путіну на Заході ніхто не вірить. А після останніх подій із крейсером "Москва", мені здається, уже й у Росії починають прозрівати.
До речі, знаєте, кого я читаю із російських Telegram-каналів? Окрім, звичайно, нашого з вами хорошого товариша Олександра Невзорова, я читаю і всім рекомендую читати Стрєлкова. Це той самий терорист Стрєлков-Гіркін. Ніхто так дошкульно і точно не описує всі провали Путіна та російської воєнної машини. Наприклад, сьогодні вранці він опублікував фотографії крейсера "Москва", який тоне, з єхидним зауваженням: "Ви ж нам розповідали, що був шторм, а шторму не було. Корабель, як ви розумієте, вибухнув від того, що російські матроси курили в недозволеному місці. Цигарки "Нептун". Дві". Читайте Гіркіна, надихайтеся і побачте, наскільки в них усе погано. І в нас також не дуже добре. Але наша справа праведна, і ми переможемо.
– Антоне, ти почав говорити про звірства, які росіяни здійснювали і здійснюють щодо українського мирного населення. Позавчора вийшло інтерв'ю Дмитра Гордона з мером Бучі. Він розповів про жахіття, які там коїли, і про те, як російські окупанти ґвалтували не лише жінок, а й дітей. Ти можеш пояснити, що в голові в цих людей? Які насправді не люди. Справжні тварюки, виродки. Як це може бути? Путін Путіним, але ж є ті, хто його злочинні накази виконує…
– Олесю, це результат відчуття вседозволеності, коли командир каже: "Убивайте – і вам за це нічого не буде". Ось звідки все береться. І після того, як не вдалося за три дні взяти Київ, Харків, Суми, Чернігів та інші наші міста, коли вони раптом побачили, що весь народ воює з ними, коли вони стали боятися кожного українця аж до дитини, яка проходить повз них і може повідомити про їхні позиції, на які потім прилетять українські снаряди, вони почали вбивати українців. Починаючи з тих, кого підозрювали в тому, що вони доносять. Ми маємо низку аудіоперехоплень, телефони цих людей у нас зафіксовано. Вони прямо зізнаються, що розстріляли цивільних осіб. Наприклад, я особисто чув таку розмову: у районі селища Немішаєве окупант телефонує своїй дружині і розповідає, що "ми розстріляли трьох українців". "Чому?" – "Цивільні вийшли з лісу на наші позиції. Ми їх обшукали, із собою нічого не було. У телефонах теж нічого не було. Потім командир каже: "Ми їх розстріляємо. Якщо ми їх відпустимо, то вони скажуть, де наші позиції. І по нас наведуть артилерію". І в Немішаєвому після розмінування, думаю, десь у лісі ми знайдемо три тіла нещасних українців, яких розстріляли просто тому, що вони опинилися не в тому місці не в той час.
– Просто тому, що вони українці.
– Так. У нас сотні людей по Київській, Чернігівській, Сумській, Харківській областях перебувають у розшуку як зниклі безвісти. І я не хочу обнадіювати їхніх родичів. Найімовірніше, у більшості випадків це буде смерть... Минулого тижня, ви знаєте, приїжджали два конгресмени і сенаторка Вікторія Спартц.
– Ну, ти ж їх запросив, власне кажучи.
– Я і ще група ентузіастів, скажімо так. Ми вважаємо, що потрібно показувати американським конгресменам та сенаторам, що тут відбувається. Щоб ви розуміли, влада Америки їм не рекомендувала приїжджати в Україну, бо тут небезпечно… Коли я привіз їх до Бучі й вони були під час ексгумації тіл, я прямо просив: "Відкривайте мішки, показуйте, що це жінки, що це чоловіки похилого віку, що це люди, які загинули від розривів, уламків тощо". А скільки на дорогах Київської області ще розбитих машин, розстріляних... Ми зупинялися біля деяких із них, я їм показував легкові машини, подірявлені кулями, на сидіннях кров… Це страшно.
Нехай приїжджає більше конгресменів, парламентаріїв, керівників різних країн. Тому що нам потрібно якнайбільше допомоги. Насамперед зброї. Нам потрібно дуже багато гаубиць, нам потрібно дуже багато артилерії, дуже багато бронетехніки. Знаєте, коли я читаю заяву Пентагону, що виділили чергові $300 млн... Це 18 гаубиць і 200 бронемашин. Мені смішно. Я вам зараз по пам'яті, Олесю, називаю і нашим глядачам, скільки було залишено техніки в Афганістані: 40 тис. пікапів, 8 тис. вантажівок, 22 тис. Hummer, 360 тис. автоматів, майже 16 тис. приладів нічного бачення, 163 тис. рацій (яких у нас зараз удень зі свічкою не знайдеш), кілька десятків бойових вертольотів, кілька десятків бойових літаків, величезна кількість зброї. Гармат штук 500, бронетранспортерів – під тисячу. Але з ким там воювали Сполучені Штати? З талібами, у яких що було? Пікапи з гранатометами й кулеметами. А проти нас виступає друга за технічною озброєністю армія світу з повним комплектом ракет, літаків і всього-всього-всього. Нам дають по чайній ложці.
А ще чули? 300 дронів нам дають. Я зайшов подивитися технічні характеристики цих дронів. Це дрони вагою 2,6 кг, у яких бойова частина – 100 г вибухівки. І придумали їх для того, щоб точково ліквідувати лідерів ісламських фундаменталістів (є два види бойових дронів-камікадзе – Switchblade 300 та Switchblade 600; перший призначений для знищення живої сили противника, другий, оснащений ракетою типу Javelin, – для знищення техніки; США заявляли, що постачатимуть Україні обидві модифікації. – "ГОРДОН"). Жодного російського бронетранспортера цей дрон не візьме. Тому нам потрібна величезна програма ленд-лізу. Така, як була в роки Другої світової війни. На сьогоднішній момент Америка нам дала $1,2 млрд на зброю. Я вам називаю дані з "Вікіпедії". Отже, [у роки Другої світової війни] Сполучені Штати в цінах 2008 року доправили Великобританії допомоги на $393 млрд, Радянському Союзу – на $190 млрд. А ви знаєте, скільки платить Європа Путіну на добу за нафту і газ?
Медведчук просто заробляв на Путіні, купував яхти за $200 млн, купував розкішну нерухомість в Україні й за кордоном. Зараз вона йому не знадобиться. Тепер у нього буде одна нерухомість – камера на три квадратні метри
– €1 млрд.
– На добу. Тобто цього року Путін отримає €330–350 млрд залежно від цін на нафту і газ. Це ми про санкції з вами говоримо? Які санкції? Одна крилата ракета, можливо, коштує $2 млн. Він на день отримує стільки, щоб зробити 500 таких ракет. Потім: від SWIFT від'єднали вісім банків російських. А банків у Росії знаєте скільки, Олесю? 450. Єдині справжні санкції – це повна заборона торгівлі з Путіним. Ми сподіваємося, що Захід до цього прийде. Інших шляхів немає. З ним не може бути жодних відносин. Просто жодних. Як із Північною Кореєю.
– Антоне, від початку війни ти ведеш канал у Telegram "Правда Геращенко". Там уже величезна кількість підписників. Ти зробив англомовні версії, ведеш величезну роботу в YouTube та інших соцмережах. Ти одним із перших, а часто найпершим даєш багато ексклюзивної інформації. Але тебе часто критикують, що якщо ти перший публікуєш інформацію про обстріл, то так коригуєш вогонь. Як ти на це реагуєш? І що ти скажеш?
– Ну, дивіться. Я дуже багато взагалі не публікую з того, що отримую. У мене, наприклад, були серед перших усі відео та фото влучань ракет у Львові. Але я, звісно, цього не публікую. Певна річ, мене дуже багато хто не любить як в Україні, так і за кордоном. На мене ще 2017 року два замахи організували російські спецслужби. Слава богу, на той момент боженька благословив. Тому я спокійно до цього ставлюся. Багато людей після відходу росіян від Києва знову зайнялися політиканством. Звісно, їм не подобається, що в мене Telegram-канал, на який підписано 500 із чимось тисяч людей, у YouTube за місяць 150 тис. підписників або Twitter англійською мовою, і читають мене сенатори, конгресмени. Але я скажу одне: я разом із вами, Олесю, працюю на народ і державу Україна, щоб ми зберегли незалежність, зробили Україну сильною, успішною державою. Тож хай собаки гавкають, а наш із вами караван буде йти. І ми допомагатимемо президенту в усіх його добрих, хороших справах. І допоможемо президенту Володимирові Зеленському захистити Україну. А те, що хтось гавкає... Нехай гавкає. Нам вони не потрібні.
– Скільки воєнних злочинів уже зафіксувало МВС? І які населені пункти зазнали найбільших збитків?
– Тільки почалася фіксація злочинів. Основну кількість злочинів з'ясовуватимемо після звільнення окупованих територій. Наприклад, дуже багато говорять про сексуальне насильство щодо жінок, чоловіків. Я вивіз спеціально журналістів BBC показати історію в Макарові, де зґвалтували і зарізали подругу моєї доброї знайомої. Її зґвалтували й убили у власному будинку чеченці та закопали у дворі. Але багато жінок не хочуть повідомляти, що були зґвалтовані. Я їх розумію чудово. Вони просто не хочуть згадувати про цей жах…
Фактично воєнний злочин – це кожна зруйнована квартира, кожен зруйнований будинок. Я був уже багато разів у Бородянці із журналістами. До речі, я туди привозив сценариста "Карткового будинку" Б'ю Віллімона. Ми з ним потоваришували, і він зараз знімає фільм для Netflix… Я йому це показував. Так от, кожні вибиті двері, кожен украдений телевізор – це воєнний злочин, це грабіж. Для того, щоб це фіксувати, американська компанія Axon разом із компанією Benis GPS подарували Україні 6 тис. нагрудних відеокамер на суму $4 млн. І зараз ми їх роздали слідчим по всіх регіонах України.
До того ж я висунув таку ідею: давайте всі ці відео викладемо в інтернет (де це не стосується сексуального насильства)... Як за Ющенка збирали свідчення про Голодомор... І нехай історики майбутнього заходитимуть у хмарне сховище: "От Бородянка. От будинок такий-то на вулиці Центральній. Зруйнований. Стільки-то трупів". Я впевнений, що ми це зробимо. Технічні можливості для цього є. А кількість злочинів уже вимірюють десятками тисяч. Кожне загублене життя, кожне поранення нашого солдата чи цивільної особи, кожен пограбований будинок, кожна пограбована квартира – це все воєнні злочини проти нашої країни, за які покидькам доведеться заплатити.
Я був у суботу у Дніпрі. Зустрічався там із місцевим бізнес-клубом, потім поїхав у лікарню Мечникова і зайшов у реанімацію з дозволу лікарського колективу. Це страшно. Лежать молоді хлопці без рук, без ніг. Хлопець 18 років – у нього куля пролетіла з одного вуха до іншого. Лише у лікарні Мечникова 70 людей пройшло за 1,5 місяця, які стали ампутантами. Деякі не мають облич. Це жахливі фото. Я спеціально попросив їх дати мені. Тому що я зараз веду перемовини разом із командою благодійного фонду "Лазар", благодійного фонду "Редлайн" із західними компаніями, яким ми пропонуємо, щоб вони на себе взяли безплатне лікування наших ампутантів. Сучасний протез кінцівки коштує €50–60 тис. Уже американський фонд погодився 100 нашим хлопцям, які втратили руки, зробити операції. Вони оплачуватимуть поїздку в Америку, проживання в Америці, реабілітацію тощо. Нам знадобиться величезна допомога Заходу, найскладніші операції, зокрема пластичні. Наприклад, у людини обгоріло обличчя. У неї залишилися лише очі під повіками. Така операція може коштувати $200 тис. Але ми шукатимемо для цього благодійників. Тому що ми всі з вами завдячуємо тим, хто захищає Україну, гине під час цього, втрачаючи все своє здоров'я.
– Одна з найобговорюваніших тем останніх днів – це затримання Медведчука. На твою думку, наскільки його свідчення можуть бути важливими? Наскільки можна з нього їх дістати? І наскільки напружується щодо цього Путін?
– Я думаю, що Путін давно не напружується щодо таких дрібних питань, як Медведчук. Якби Медведчук був для нього настільки цінним, то Путін знайшов би способи вивезти його до РФ. У мене таке враження, що Медведчук сам не дуже хотів туди потрапити, бо займався тут розкраданням величезних сум, які видавали на підрив нашої країни. А іншому негіднику – Киві – треба напружитися. Тому що Кива – я це точно знаю – брав російські гроші в Медведчука, займався створенням бойових проросійських загонів, які мали начебто партизанити чи виходити зустрічати російські війська, займатися диверсіями. Нині він сидить у Москві. Він украв десятки мільйонів доларів у росіян. Його місце – у слідчих ізоляторах у Москві. Нехай він там розповідає, як розікрав російські гроші й чому тут ніхто не зустрічав росіян із квітами. Щодо Медведчука: я не перебільшував би його значення для Путіна. Тому що Путін поважає сильних, а Медведчук виявився слабким. Він просто заробляв на Путіні, купував яхти за $200 млн, купував розкішну нерухомість в Україні та за кордоном. Зараз вона йому не знадобиться. Тепер у нього буде одна нерухомість – камера на три квадратні метри.
– Щось цінне може розповісти?
– Я впевнений, що він знає, які вказівки давали росіяни для того, щоб вкладати гроші в підрив України, щоб тут була п'ята колона, щоб тут була фракція, у якій були люди, які б ухвалювали рішення на користь росіян, а не на користь України. Але, з іншого боку, уся його діяльність на долоні. Він займався тут інформаційним шантажем. Він за російські гроші купив три телеканали, які постійно займалися критикою влади і впровадженням російських наративів у наше інформаційне поле. Я повністю поділяю та підтримую рішення президента, коли рік тому ці канали закрили.
У Росії хочуть говорити: "Ура, ура, давайте бити українців", сидячи біля телевізорів, а приїжджати сюди і потрапляти під наші "Гради" та артилерію особливого бажання немає. Тому що більше буде похоронок, інвалідів без рук, без ніг у Російській Федерації, то краще
– Раніше ти казав, що МВС заблокувало виведення активів майже 7 тис. проросійських компаній та їхніх офшорів. Після розслідувань їх націоналізують. На якому етапі зараз цей процес?
– Отже, по-перше, хочу сказати, що вже ухвалено закон України про конфіскацію всіх активів російських юридичних осіб. Зараз дуже важливим є питання, як його реалізувати. Ви знаєте, що в нашій країні дуже часто суворість законів компенсується їх невиконанням. Наскільки я розумію, доручено Мін'юсту, НАЗК займатися питаннями арештів та управління цими активами. Думаю, що необхідно президенту винести питання реалізації цього рішення на найближче [засідання] РНБО, адже вже минув більш ніж місяць, а в Україні величезна кількість об'єктів російської власності. Це дуже великі компанії, які мають російські акціонери. Тобто, якщо ми сказали "А", то треба говорити і "Б". А це означає, що необхідно налагодити прозору процедуру керування цими активами. Вони ж тепер державні. Відповідно, держава Україна має отримувати прибуток, народ України має отримувати прибуток, і від цієї господарської діяльності має бути користь обороні країни, а потім користь для відновлення економіки. На пенсії, на соціальну допомогу та на реабілітацію тисяч наших поранених, а також на величезні компенсації сім'ям загиблих.
– Днями в Курській області був обстріл пункту пропуску. Ти одразу ж назвав це черговою провокацією за методичкою Путіна. Скажи, будь ласка, до чого готуються росіяни?
– Отже, розповідаю. Перше: за планом за три, максимум п'ять днів Україна мала здатися. Ні на що інше цей план не був розрахований. Ми це знаємо з усіх джерел. Вони мали сухпайки на п'ять днів максимум. Тобто ніхто не готувався до тривалої війни. Друге: коли вони побачили, що буде справжня війна, Путін вирішив відкликати призовників, бо виникла велика хвиля невдоволення. Отже, призовників відкликали, знекровивши частково російську армію. І тоді вони вирішили зробити ставку на найманців. По всій Росії пішли оголошення: "Даємо 100 тис. руб., якщо ви йдете найманцем в Україну". Це щось приблизно $1 тис. "І $2 тис., якщо йдеш на передній край". За даними розвідки, для Придністров'я, російського анклаву в Молдові, ставили завдання 15 тис. найманців. Знаєте, скільки прийшло? Нуль, ніхто. Так само вони намагалися вербувати абхазців і південноосетинців. Із Південної Осетії приїхав якийсь підрозділ, побув тут три дні, зібрався і поїхав. Це факт: ніхто не хоче вмирати за маячню Путіна.
Уже у студіях пропагандистів Скабєєвої, Соловйова проскакують слова, що нам потрібно робити мобілізацію. Чому? Армія Росії – це 1,1 млн людей. Але сухопутні сили – це 200 тис. У них дуже багато людей залучено на флоті. Але після загибелі крейсера "Москва" вже менше на флоті служить. Людей на 300–400. Величезну кількість залучено на різних підводних човнах, літаках... Тобто сухопутних сил, за даними Пентагону, у них уже 25%, а я думаю, 30–35% вибито. Це поранені, відмовники, ті, хто не хоче служити тощо.
Друге: у них не війна, а "спецоперація", і контрактник, за законом, має право відмовитися від контракту. Була б війна – не мав би права відмовитися. У РФ масово пишуть заяви про відмову служити. Тому сьогодні в них питання яке? Де брати людський потенціал? Але завдяки тому, що від початку українська кіберармія і ціла група Telegram-каналів, видань почали показувати відірвані руки, ноги, голови... У Росії, знаєте, хочуть говорити: "Ура, ура, давайте бити українців", сидячи біля телевізорів, а приїжджати сюди і потрапляти під наші "Гради" та артилерію, під вогонь наших снайперів – бажання особливого немає. Тому що більше буде похоронок, інвалідів без рук, без ніг у Російській Федерації, то краще. Усе.
– Мені розповідали, що зараз строковиків із Криму призивають для специфічних завдань. Вони мають збирати останки й тіла росіян, щоб спалювати їх у крематоріях. Щоб не виплачувати компенсацій їхнім сім'ям. Власне, Путін не хоче платити за це гарматне м'ясо. Це правда?
– Знаєте, кажуть: "Росіяни своїх не кидають". Не те, що кидають, вони їх забувають тупо. У селі Стоянка просто неба є музей розбитої російської бронетехніки. В одному із підбитих та спалених БМП лежить російський труп. Вони місяць контролювали цю територію і навіть не дістали з БМП спалений труп. Я йшов вулицею Бучі 4 квітня, коли привозив туди групу іноземних журналістів, дивлюся – лежить військовий чобіт. Підходжу – це не просто чобіт, із чобота стирчить кістка, нога. То була відірвана ступня росіянина. Я назвав тоді публікацію в Telegram "Шматочок орка".
Вони місяць контролювали Бучу, ходили вулицями. Тіла розстріляних українців лежали там три тижні щонайменше. Вони навіть не зібрали. Тобто командир того підрозділу, який окупував Бучу, навіть не дав команди чотирьом солдатам викопати яму і туди скласти тіла загиблих українців. До речі, фактично якби вони це зробили, то не було б тих страшних кадрів, які так обурили світову громадськість та українців. Ось так. Нелюди, просто нелюди, звірі.
Тому я не відкидаю, що вони просто байдуже ставляться до тіл своїх солдатів. І зараз зростає невдоволення серед матерів Росії. Вони кажуть: "А де наші сини?"
– Чи правда, що Путін компенсацію не хоче виплачувати і приховує усіляко під виглядом зниклих безвісти тих, хто загинув в Україні?
– Ну, я не відкидаю, що це так і є. Саме цим питанням не займався, не цікавився. Але подивіться, що вони роблять із крейсером "Москва". Спочатку заявляли, що там була пожежа, вибух боєкомплекту, потім під час буксирування у шторм... З'явилися фотографії. Виявляється, жодного шторму не було. Наразі вони вже чудово розуміють, що приховувати не вдасться, що цей крейсер підбили українці. Відповідно, що далі відбувається? Ми написали, що загинув, мабуть, весь екіпаж. Екіпаж там був 500 людей. Вони показали відео, де стоїть десь 100 калік. І ми не розуміємо, із цього крейсера чи не із цього крейсера. Тому вони намагаються приховувати свої втрати. Цього не вийде. Але знаєте, це навіть добре. Тому що росіяни, які обплутані по руках і ногах російською пропагандою, у таких яскравих випадках, як із загибеллю крейсера "Москва", раптом починають розуміти, що їх най...бують. А вчора я заявив, що командування Чорноморського флоту РФ заборонило вихід кораблів із Севастопольської бухти, бо якщо їхній найпотужніший крейсер із суперсистемою радіолокаторів, протиповітряної оборони підбито, то що говорити про інші балії? Вони більше не можуть розробляти десантні операції... Десантний корабель один у них було знищено в Бердянську, ще два було пошкоджено. Усе. Чорноморського флоту як серйозної бойової одиниці немає. Наступальних дій, десантних операцій вони проводити не можуть.
– Антоне, правда, що зараз у російській армії почастішали випадки самокалічення та дезертирства?
– Звісно. Я опублікував уже понад 200 перехоплень російських орків. У кожній третій-четвертій розмові розповідають про те, як відмовляються служити. Хтось просто відмовляється, хтось нівечиться, хтось знаходить інші способи. Тобто масово. Краще, так би мовити, одержати запис у трудовій книжці, що "ухилився від служби під час спеціальної операції", ніж прибути додому в чорному пакеті. У кращому разі. Декого узагалі не відправляють: нічого від них не залишається. Особливо після вибухів танків, БМП – лише жменька попелу.
Путін хоче забрати Донбас і Херсонську область, типу "нам потрібен доступ до Криму". Ось це його план до 9 травня
– Що Путін хоче до 9 травня показати?
– Є таке українське прислів'я: "Хоч не з'їм, так понадкушую". З'їсти Україну не вдалося – зараз він хоче надкусити у нас Донбас. І завдання стоїть до 9 травня вийти на адміністративні кордони Луганської та Донецької областей, потім заявити і продати це все російському народові як велику перемогу – і, відповідно, забрати Донбас та Херсонську область, типу "нам потрібен доступ до Криму". Ось це його план на 9 травня. Цей план буде провалено, цього не вдасться зробити. Завдяки героїзму, величезним жертвам українського народу, українських воїнів.
– Найголовніше запитання. Коли Україна переможе? І, відповідно, коли скінчиться війна?
– Війна з росіянами триватиме, як війна Ізраїлю з арабами. Тобто це процес, розтягнутий на багато десятиліть. Вони хочуть, щоб нас не було. І доти, доки в Росії не з'явиться лідер, який перемкне кнопку на пульті російської пропаганди і замість того, щоб звинувачувати українців у всіх гріхах, скаже: "Давайте ми будемо дружити", нічого не вийде. А ще краще, якби в Росії був переворот свідомості. Але коли це буде? За рік, два, три? Навряд чи. На це може знадобитися 10–20 років. Давайте відразу скажемо, що колись між Україною та Росією буде мир, але на це знадобляться, можливо, десятиліття. Згадайте історію Німеччини та Франції. Вони воювали тисячу років. У них лише за 70 років – із 1870-го до 1945 року – було три війни. Зараз Франція та Німеччина – друзі. Але це справа далекого майбутнього. Поки що нам треба перемогти, вистояти.
Я вважаю, що, окрім Путіна, найбільше в цій війні винні навіть не стільки його генерали, скільки всі оці покидьки: Соловйов, Скабєєва, Кисельов та інші мерзотники. До речі, користуючись нагодою, хочу оголосити премію 100 тис. руб. для тих, хто зламає всі соціальні акаунти Соловйова і напише вибачення від імені Соловйова із закликом "Слава Україні!". Хто зламає, пишіть мені в чат у Telegram-каналі. Оплату гарантую.
– Чудова ініціатива. На цьому щиро тобі дякую. Слава Україні!
– Дякую вам. Героям слава! Усього найкращого. Ми переможемо.